Справа № 700/55/20
Провадження № 2-о/700/13/20
19 лютого 2020 року смт.Лисянка
Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Яценко Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,
за участю прокурора Прудиуса О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка справу №700/55/20 провадження №2-о/700/13/20 за заявою Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання спадщини безхазяйним майном,
Звенигородська місцева прокуратура в інтересах держави в особі: Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини безхазяйним майном.
В обґрунтування своїх вимог пояснили, що Звенигородською місцевою прокуратурою встановлено, що відповідно до актового запису про смерть від 20.11.2002 року № 22 ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Журжинці, Лисянського району, Черкаської області. Таким чином, місцем відкриття спадщини згідно ст.526 ЦК України 1963 року є с. Журжинці, Лисянського району, Черкаської області.
Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, зокрема, відповідно до книги записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Журжинецької сільської ради, Лисянського району черкаської області ОСОБА_1 за життя отримала сертифікат серії ЧР №0101525 на земельну ділянку площею 2,12 га. Вартість даної земельної ділянки відповідно до висновку про експертну оцінку земельної ділянки від 27.01.2020 року становить 704030 грн 00 коп.
Відповідно інформаційних довідок із Спадкового реєстру від 23.01.2020 року № 59116864 спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилася, заповіт нею не складався.
Крім цього, відповідно до інформації Лисянського державного нотаріального архіву від 19.03.2019 року № 73/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_1 також не заводилася.
Згідно довідки Журжинецької сільської ради, Лисянського району,Черкаської області від 22.01.2020 року № 53 ОСОБА_1 на день смерті проживала у с.Журжинці, Лисянського району, Черкаської області.
Враховуючи те, що з часу смерті ОСОБА_1 минуло майже 18 років, а спадкоємці, якщо навіть такі і наявні, не прийняли спадщину, просить визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 на земельну частку (пай) розміром 2,12 га в адміністративних межах Журжинецької сільської ради, Лисянського району, Черкаської області вартістю 704030,00 грн безхазяйним майном та передати у власність територіальної громади с. Журжинці, Лисянського району, Черкаської області, в особі Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Представник Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою в якій заявлені вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути без їх участі.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть від 20.11.2002 року № 22. Після її смерті залишилося спадкове майно яке складається із земельної ділянки, площею 2,12 га, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР №0101525.
Згідно висновку про експерту оцінку земельних ділянок від 27.01.2020 року вартість земельної ділянки, становить 704030 грн 00 коп.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру 23.01.2020 року № 59116864 спадкова справа після смерті ОСОБА_1 спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Лисянської державної нотаріальної контори не зверталися.
На даний час спадщина після смерті ОСОБА_1 не прийнята. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося, відсутні відомості про наявні заповіти, спадкові договори що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, що підтверджує той факт, що вже більше 18 років на спадщину померлого ніхто не претендує.
Невизначеність правового статусу земельної ділянки, що залишилася після смерті ОСОБА_1 не дає змоги органу місцевого самоврядування використовувати їх за призначенням з метою наповнення місцевого бюджету для забезпечення виконання власних потреб та делегованих функцій.
В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 надано роз'яснення з приводу застосування правила книги шостої ЦК України до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року. Так, у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується вчинене на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, до матеріальних правовідносин необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини, а щодо процесуальних правовідносин, то законодавство здійснюється відповідно до законів чинних на час виникнення процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а саме, ст..ст.269-273 ЦПК України.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину.
ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави. Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.
Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, та якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.
За ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦК УРСР майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Оскільки законодавство, повноваження органів і процедура визнання майна безхазяйним змінились, вбачається за необхідне визнати не успадковану земельну ділянку безхазяйним майном і передати її у власність територіальної громади с. Журжинці, в особі Журжинецької сільської ради, Лисянського району, Черкаської області.
Згідно ст. 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйним та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної речі у власність відповідної територіальної громади.
Відповідно до виписки з рішення Журжинецької сільської ради №23-1/VІІ від 16.03.2018 року вбачається, що земельну частку (пай) площею 2,12 га, яка належала ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 взята на облік та здійснюються заходи з охорони спадкового майна.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Про взяття безхазяйної речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної речі за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Згідно ч. 2 ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Таким чином, заявником дотримано визначеної ст. 335 ЦК України процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ. З дня взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна минуло більше року.
Як вбачається з матеріалів справи, даних про можливих власників майна не встановлено, тому заява підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 264, 265, 333, 334, 337, 338 ЦПК України, ст.ст. 137, 555 ЦК УРСР, ст. ст. 327, 335 ЦК України, суд,
Заяву Звенигородської місцевої прокуратури (місце знаходження:вул.С.Терещенко, 40 А, м.Звенигородка, Черкаської області) в інтересах держави в особі: Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області (місце знаходження: с.Журжинці, Лисянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ: 3405685) про визнання спадщини безхазяйним майном - задовольнити.
Визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) розміром 2,12 га в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області вартістю 704 030 грн безхазяйним майном.
Передати у власність територіальної громади с. Журжинці в особі Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області земельну ділянку площею 2,12 га згідно сертифіката на право власності серія серії ЧР №0101525 в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області, вартістю 704 030 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24.02.2020 року.
Суддя Г.М. Яценко