Справа № 690/503/19
Провадження № 2/690/23/20
25.02.2020 року м. Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Ватутінського міського суду Черкаської області з даним цивільним позовом у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, який зареєстровано 22.09.2017 року Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1944.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не дивлячись на довготривале сумісне життя сторони не змогли налагодити нормальні взаємостосунки. Сімейне життя проходило в постійних суперечках по причині різного розуміння вирішення життєвих проблем, але порозуміння знайти не змогли. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Жодних перспектив на відновлення сімейних стосунків немає, оскільки вони стали один для одного зовсім чужими людьми. Також вказано про відсутність бажання примиритися, та, що їх спільна дитина після розірвання шлюбу залишиться проживати разом з нею. Додатково просила після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Відповідач 23.12.2019 року отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками до неї, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2025102807545, відзив на позовну заяву не надав.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних у позові, та просила їх задовольнити. Додатково повідомила, що фактично її спільне проживання з відповідачем як подружжя припинилося з листопада 2018 року, однак вона неодноразово надавала відповідачу шанс на виправлення, та на даний час у неї вже відсутні фізичні та моральні сили перебувати з ним у шлюбних відносинах, що мотивовано його поведінкою, постійними сварками та застосуванням насильства відносно неї. Також вказала, що спільне проживання з відповідачем є нестерпним та від цього страждає їх спільна донька, яка є свідком скандалів, а тому категорично налаштована на розірвання даного шлюбу.
Відповідач у судовому засіданні заперечив проти розірвання шлюбу, що мотивував наявністю спільної неповнолітньої дитини, та бажанням зберегти сім'ю. Також вказав, що дійсно вони тривалий час проживали окремо, однак відповідач періодично приїжджала до нього, а нещодавно вказувала про наявність почуттів любові до нього. Додатково повідомив, що оскільки він з позивачем періодично проживають та подорожують разом, це, на його думку, свідчить про відсутність підстав для задоволення її позовних вимог.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов'язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що з 22.09.2017 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис за № 1944, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 .
За час перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 23.03.2018 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Сторони упродовж тривалого періоду часу проживають окремо, а позивач категорично налаштована на припинення шлюбних відносин з відповідачем, оскільки вони суперечать її інтересам.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України (далі - СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
За змістом ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Приписами ст. 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі змістом ст. 24 СК України добровільність шлюбу є однією з його основних засад. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка.
Положеннями ч. 5 ст. 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного його розірвання, про що вказано у пп. «с» ч. 1 ст. 16 Конвенції Організації Об'єднаний Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, якою передбачено однакові права і обов'язки чоловіків і жінок під час шлюбу і після його розірвання.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 605/434/18.
Відповідно до змісту ст.ст. 105, 110, 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями ст. 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує, що сторони тривалий час проживають окремо та позивач категорично налаштована на припинення даних шлюбних відносин, оскільки збереження шлюбу не відповідає її інтересам.
При цьому, бажання відповідача зберегти даний шлюб для суду не є визначальним, оскільки законом не передбачено примушення особи до збереження шлюбних відносин проти її волі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 569/1011/18-ц
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як подружжя неможливе, а тому їх шлюб підлягає розірванню.
З урахуванням клопотання позивача, після розірвання шлюбу, суд залишає їй шлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на вказане, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією АТ «Банк Січ» від 14.11.2019 року № ПН2035683, оскільки підстав для звільнення його від їх сплати не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22.09.2017 року Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1944.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ID паспорт № НОМЕР_4 , виданий 04.04.2019 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , сплачений нею судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище ОСОБА_3 .
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 28.02.2020 року.
Суддя Линдюк В.С.