Номер провадження: 22-ц/813/3084/20
Номер справи місцевого суду: 522/12299/19
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.
Доповідач Погорєлова С. О.
11.02.2020 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Князюка О.В.
за участю секретаря: Маслова Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютіна Сергія Васильовича, Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ) про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Свяченої Ю.Б. 31 липня 2019 року у м. Одеса, -
встановила:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютіна С.В., АТ «Укрсоцбанк» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності (а.с. 2-10).
Також, позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову (а.с. 26-31).
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що АТ «УкрСоцбанк», без належних правових підстав, зокрема, за відсутності необхідного іпотечного застереження, та з іншими порушеннями чинного законодавства у відповідній частині, незаконно звернув стягнення на майно, що належало позивачці та складало предмет іпотеки, а Державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В., під час здійснення відповідних реєстраційних дій з державної реєстрації права власності за АТ «УкрСоцбанк», не виконав умови положень ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 12 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 р., зокрема, не встановив невідповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, чим порушив п. 61 зазначеного Порядку що, відповідно, призвело до порушення прав позивачки, що виражаються у незаконному позбавлені права власності. Таким чином, враховуючи, що формальним власником спірного майна є АТ «УкрСоцбанк», існує реальна загроза відчуження відповідного майна, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Окрім того, заявниця в заяві посилається на можливе порушення прав неповнолітніх дітей позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, заявник наголошує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи реальну загрозу відчуження відповідачем АТ «УкрСоцбанк» спірної квартири, можуть бути порушені права дітей на житло, зокрема, право користування останнім, що також призведе до утруднення поновлення цих прав, у випадку задоволення позову в даній справі.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом: заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні пов'язані з державною реєстрацією речових прав на житлове приміщення, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 92,9 кв.м., житловою площею 59,7 кв.м ; заборонено державну реєстрацію обтяжень речових прав на житлове приміщення, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 92,9 кв.м., житловою площею 59,7 кв.м. В іншій частині заявлених вимог відмовлено (а.с. 39-45).
В апеляційній скарзі представник АТ «Укрсоцбанк» просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не було враховано, що позивачем не надано жодного документу, який би доводив ризики перереєстрації права власності спірної квартири з АТ «Укрсоцбанк» на користь іншої особи; підстави не застосування зустрічного забезпечення є необґрунтованими (а.с. 46-50).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника АТ «Укрсоцбанк» підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний із предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даної позовної заяви є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, а також визнання права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 92,9 кв.м., житловою площею 59,7 кв.м., тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зв'язок предмету позову із заходами його забезпечення. Крім того, у суду були обґрунтовані підстави вважати, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а ткож враховано ризик того, що спірна квартира буде відчужена на користь третіх осіб, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на житлове приміщення, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 92,9 кв.м., житловою площею 59,7 кв.м
Доводи апеляційної скарги представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» вищевказаних висновків суду не спростовують.
Безпідставним є також посилання апелянта на те, що судом необґрунтовано не застосовано зустрічне забезпечення.
Так, згідно ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що перебуває на території України, у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть буті спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не містять підстав, перелічених у ст. ст. 154 ЦПК України, у суду першої інстанції були відсутні підстави для обов'язкового забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року про забезпечення позову постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року про забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений 28 лютого 2020 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді О.В. Князюк
О.М. Таварткіладзе