Ухвала від 26.02.2020 по справі 499/211/20

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/211/20

Провадження № 1-кс/499/45/20

УХВАЛА

про арешт майна

26 лютого 2020 року смт.Іванівка

Слідчий суддя Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника СВ Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню за №12020160290000039, внесеного до ЄРДР від 13.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 12.02.2020 року до Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП в Одеській області звернулася з заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що в період часу з 23.01.2020 року по 12.02.2020 року ОСОБА_6 , маючи ключі від її будинку за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав звідти належне їй майно на загальну суму приблизно 5000 гривень, а саме садовий інструмент, ковдри, покривала та дитячу дублянку.

За даним фактом 13.02.2020 року слідчим відділенням Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП в Одеській області було відкрите кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160290000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , добровільно видав працівникам поліції викрадене ним майно:

лопату штикову (1шт.);

лопата совкова (1 шт.);

вила садові (1 шт.);

граблі садові (2 шт.);

сапа садова (1 шт.);

синтепонові ковдри кольорові (3 шт.);

покривала теплі кольорові (4 шт.).

Видані ОСОБА_6 речі 21.02.2020 року вилучені до Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області в ході огляду місцевості.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, перелічене вище майно є тимчасово вилученим, щодо якого є достатні підстави вважати, що воно є предметом кримінального правопорушення, яке зберегли на собі сліди злочину.

У зв'язку з тим, що дані речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, визначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, слідчий просить накласти на них арешт.

Сторони кримінального провадження у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, на задоволенні клопотання наполягав.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.172 КК України неприбуття осіб, які мають брати участь у розгляді даного клопотання не перешкоджає його розгляду.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з'явилися.

Так, ч.1, ч.5ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасового вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, а саме витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, заяву про добровільну видачу викрадених речей, протокол огляду, постанову про визнання та залучення речових доказів до кримінального провадження, дослідивши інші матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачений виключно судовий порядок позбавлення права власності.

Як вбачається з ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема,: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим доведено, що вищевказані речі можуть бути речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України та обґрунтована необхідність заборони у розпорядженні зазначеним майном, оскільки існує ризик того, що воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, втрачене, використане, перетворене, відчуджене, передане, може зникнути, що призведе до втрати слідів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи вищенаведені ризики відносно вилученого майна як доказу у даному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що його втрата або зникнення значно ускладнить або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню, оскільки вилучені речі по суті є предметом злочину.

При цьому враховується розумність та співрозмірність обмеження права розпорядження даним майном завданням даного кримінального провадження.

Зважаючи на ту обставину, що при поданні клопотання слідчим було дотримано вимоги ст.171 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для відмови в задоволенні клопотання чи повернення його.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 107, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду 21.02.2020 року, а саме:

1.лопату штикову (1шт.);

2.лопату совкова (1 шт.);

3.вила садові (1 шт.);

4.граблі садові (2 шт.);

5.сапу садова (1 шт.);

6.синтепонові ковдри кольорові (3 шт.);

7.покривала теплі кольорові (4 шт.)

до прийняття законного рішення по кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1

Попередній документ
87897401
Наступний документ
87897403
Інформація про рішення:
№ рішення: 87897402
№ справи: 499/211/20
Дата рішення: 26.02.2020
Дата публікації: 06.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Іванівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Розклад засідань:
26.02.2020 15:10 Іванівський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОГОРЄЛОВ І В
суддя-доповідач:
ПОГОРЄЛОВ І В