Ухвала
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 463/6484/19
провадження № 61-851ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
06 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на судовий наказ Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року, яка не відповідала вимогам статей 390, 392 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року відмовлено. Касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків до 24 лютого 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: запропоновано заявнику звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, у якій навести обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, та надати докази сплати судового збору.
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме додаток до касаційної скарги, доводи якого у частині пропуску строку на касаційне оскарження та звільнення від сплати судового збору є аналогічними доводам, які викладені заявником у касаційній скарзі.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга подана 06 січня 2020 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Заявником не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
У додатку до касаційної скарги заявник посилається на те, що судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.
Такі доводи є безпідставними, оскільки предметом розгляду в цій справі є оскарження заявником постанови державної виконавчої служби.
Також безпідставним є посилання заявника на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, оскільки як зазначено вище предметом розгляду в цій справі є оскарження заявником постанови державної виконавчої служби, а тому заявник не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, у додатку до касаційної скарги заявник посилається на те, що вона є людиною пенсійного віку, проте пенсії та інших доходів не отримує, оскільки не працює за станом здоров'я, та всі підтверджуючі документи є у матеріалах справи у додатках до апеляційної скарги.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оскільки заявник не надала суду доказів на підтвердження розміру її річного доходу за 2019 рік, то суд позбавлений можливості вирішити питання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
З урахуваннями викладеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак