Ухвала
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 487/6756/18
провадження № 61-3044ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправними дій та зобов'язання поновлення в черзі на отримання житла,
Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 12 лютого 2020 року звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року.
Касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Оскільки посилань випадки, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба не містить, заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій навести підстави для касаційного оскарження із відповідним обґрунтуванням.
Крім того, у порушення частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 на підпис касаційної скарги Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення або через представника.
Таким чином, заявнику відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України необхідно надати документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 на підпис касаційної скарги.
В касаційній скарзі заявник зазначає клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що факультет фінансується по мірі надходження грошей, з урахуванням доцільності використання бюджетних коштів в умовах особливого періоду, наразі заявником вживаються всі можливі заходи для найшвидшої сплати судового збору.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості відстрочення сплати судового збору для юридичних осіб.
У зв'язку з наведеним, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Ураховуючи наявність двох позовних вимог немайнового характеру у цій справі, судовий збір за подання касаційної скарги становить - 2 819,20 грн (1 762,00 грн х 0,4 х 2 х 200%).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
В задоволенні клопотання Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 26 березня 2020 року, але не більше десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков