Ухвала
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 321/489/18
провадження № 61-11848св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року у складі судді Кравчено Н. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягувати з відповідача щомісячно аліменти на її утримання у розмірі 1/4 всіх видів доходів його заробітку (доходу), починаючи з моменту звернення із позовом до суду.
Позов обґрунтувала тим, що вона є непрацездатною особою, так як їй виповнилось 61 рік, не працює, є інвалідом першої групи загального захворювання, нарахована пенсія недостатня для забезпечення її потреб, таким чином, вона потребує матеріальної допомоги у вигляді призначення щомісячних аліментів.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року залишено без змін.
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що провадження за касаційною скаргою відкрито помилково, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ні за шість місяці.
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 2 073,40 грн (6 міс.*345,56 грн).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі становить 2 073,40 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100=192 100).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга заявника не містить посилання на зазначені випадки, як і посилання на докази на їх підтвердження.
Доводи касаційної скарги хоча і містять посилання на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте в основному зводяться до незгоди із встановленими обставинами та оцінкою доказів, не стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для закриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 396 ЦПК України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394, частиною другою 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року закрити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
С. О. Погрібний