19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 292/389/17
провадження № 61-19499 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Пулинська державна нотаріальна контора Житомирської області, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2019 року у складі судді Мельника М. Л. та постанову Житомирського апеляційного суду
від 07 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С.,
Шевчук А. М., Талько О. Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Червоноармійського районного суду Житомирської області із позовом до Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , яка за життя залишила заповіт, яким заповідала все своє майно ОСОБА_2 . Її батько, ОСОБА_4 ,
на момент смерті ОСОБА_3 був повнолітнім непрацездатним сином
та своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер і не встиг отримати свідоцтво про право на обов'язкову частку
у спадщині.
Вказувала, що у червні 2016 року звернулася до державного нотаріуса Пулинської (Червоноармійської) державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку у спадщині на спадкове майно, яке належало ОСОБА_3 , матері померлого ОСОБА_4 . Проте отримала відмову, так як 13 лютого 2016 року року вже було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2 .
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2016 року у справі № 292/183/16-ц вказану відмову державного нотаріуса визнано незаконною та скасовано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 червня 2016 року № 466/02-31, визнано недійсними свідоцтва на право на спадщину за заповітом
від 13 лютого 2016 року № 50, № 51, № 52, які були видані спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , зобов'язано державного нотаріуса видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку
у спадщині, яка належала ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного судового рішення 16 грудня 2016 року вона отримала три свідоцтва (№1168, №1169 та №1170) про право на спадщину за законом на 1/4 частину спадщини майна, яке належало її батьку - ОСОБА_4 . При цьому вважала, що нотаріус повинен видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом, яке складає обов'язкову частку у спадщині у розмірі 1/2 частин земельних ділянок.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд: визнати частково недійсними свідоцтва про право
на спадщину за законом від 16 грудня 2016 року № 1168, № 1169, № 1170, видані на її ім'я державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області; скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за нею на нерухоме майно, а саме: на 1/4 частки земельної ділянки площею 1,7910 га, кадастровий №1825481800:03:000:0380; на 1/4 частки земельної ділянки площею 1,8858 га, кадастровий №1825481800:03:000:0379;
на 1/4 частки земельної ділянки площею 1,9824 га, кадастровий №1825481800:03:000:0374, які розташовані на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області; зобов'язати державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори видати їй свідоцтво про право власності за законом на спадкове майно, яке належало її батьку - ОСОБА_4 , на 1/2 частку вказаних земельних ділянок та вирішити питання понесених нею судових витрат.
У зв'язку з неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області
від 20 квітня 2017 року справу № 292/389/17 передано для подальшого розгляду до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області (частина третя статті 25 ЦПК України 2004 року).
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року відкрито провадження в указаній справі.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області із зустрічним позовом до Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_1 ,
в якому просив суд: визнати недійсною постанову державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області
від 06 січня 2018 року № 3/01-16 про відмову у видачі йому свідоцтв
про право на спадщину за заповітом та скасувати її; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 грудня 2016 року
№ 1168, № 1169, № 1170, видані державним нотаріусом Пулинської (Червоноармійської) державної нотаріальної контори Горшкальовій Н. В.; зобов'язати державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори видати йому свідоцтва про право на спадщину
за заповітом на: 5/6 частки земельної ділянки, площею 1,8858 га, що знаходиться на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області, кадастровий номер 1825481800:03:000:0379; 5/6 частки земельної ділянки, площею 1,7910 га, що знаходиться на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області, кадастровий номер № 1825481800:03:000:0380; 5/6 частки земельної ділянки, площею 1,9824 га, що знаходиться на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області, кадастровий номер № 1825481800:03:000:0374; вирішити питання понесених ним судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що 19 грудня 2017 року він звернувся до державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток вказаних земельних ділянок, які належали його бабусі - ОСОБА_3 , яка за життя залишила заповіт на все своє майно на його ім'я,однак, 06 січня 2018 року державним нотаріусом винесено постанову № 3/01-16 про відмову у видачі йому свідоцтв про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що державною нотаріальною контрою вже видані свідоцтва про право
на спадщину за законом на 1/4 частку спірних земельних ділянок на ім'я ОСОБА_1 .
Вказував, що постанова нотаріуса є незаконною та підлягає скасуванню, а видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частки земельних ділянок підлягають визнанню недійсними через неправильне визначення державним нотаріусом розміру обов'язкової частки у спадщині, яка належить батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка мала б становити 1/6 частку від спадкового майна (частина перша статті 1241 ЦК України).
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просив суд зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2019 року первісний та зустрічний позови об'єднано в одне провадження.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області
від 24 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом
від 16 грудня 2016 року № 1168, № 1169, № 1170, видані державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області спадкоємцю ОСОБА_1 , скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16 грудня 2016 року
про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно: 1/4 частки земельної ділянки, площею 1,7910 га, кадастровий
№ 1825481800:03:000:0380, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 848134218254; 1/4 частки земельної ділянки, площею 1,8858 га, кадастровий № 1825481800:03:000:0379, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 848116518254; 1/4 частки земельної ділянки, площею 1,9824 га, кадастровий № 1825481800:03:000:0374, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 848134218254.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори від 06 січня 2018 року
№ 3/01-16 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.
Зобов'язано державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину
за законом на спадкове майно, яке належало її батьку - ОСОБА_4 ,
а саме: на 1/6 частку земельної ділянки, площею 1,7911 га, кадастровий
№ 1825481800:03:000:0380, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 153332); на 1/6 частку земельної ділянки, площею
1,9824 га, кадастровий № 1825481800:03:000:0374, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД 153605); на 1/6 частку земельної ділянки, площею 1,8858 га, кадастровий № 1825481800:03:000:0379, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД 153333).
Зобов'язано державного нотаріуса Пулинської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину
за заповітом на: 5/6 частки земельної ділянки, площею 1,8858 га,
що знаходиться на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області, кадастровий номер
№ 1825481800:03:000:0379 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 153333); на 5/6 частки земельної ділянки, площею
1,7910 га, що знаходиться на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області, кадастровий номер
№ 1825481800:03:000:0380 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 153332); на 5/6 частки земельної ділянки, площею
1,9824 га, що знаходиться на території Івановицької сільської ради Пулинського району Житомирської області, кадастровий номер
№ 1825481800:03:000:0374 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 153605).
Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 відноситься до осіб, які в силу вимог частини першої статті 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині, так як на час відкриття спадщини був повнолітнім непрацездатним сином спадкодавця.
При визначені розміру обов'язкової частки у спадщині судом враховано,
що на час відкриття спадщини був живий син померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , та двоє онуків: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які спадкували б частку спадщини за правом представлення,
яка б належала їх померлим батькам: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якби вони були живими на час відкриття спадщини після смерті матері. Таким чином, розмір обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_4 становить 1/6 частини її частки, а саме 1/2 частини від тієї частки (від 1/3 частки), яку мав успадкувати батько ОСОБА_1 за законом
за відсутності заповіту, а розмір частки ОСОБА_2 за заповітом складає 5/6 частки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали цього суду від 15 жовтня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області
від 24 червня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що районний суд правильно визначив розмір обов'язкової частки у спадщині померлого ОСОБА_4 , який був повнолітнім непрацездатним сином спадкодавця ОСОБА_3 , а доводи ОСОБА_1 про те, що спадкоємцем за законом був лише один ОСОБА_4 , є безпідставними, так як право представлення на спадкування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_2 - відмовити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 292/389/17 із Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області та надано строк
для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували сталу судову практику і неправильно визначили розмір обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_4 та черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування (статті 1258, 1259 ЦК України).
Зазначається, що ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_3 був єдиним живим спадкоємцем першої черги за законом, а висновки судів у цій частині зроблені без урахування положень частини першої статті 1222 ЦК України (спадкоємцем може бути особа, яка є живою на час відкриття спадщини).
Крім того, зазначає, що судами при визначенні розміру обов'язкової частки у спадщині не враховано, що ОСОБА_5 не виявила бажання отримати право на спадщину, а ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року справу
№ 761/24381/14-ц(провадження № 61-14459 св 18) передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року справу № 761/24381/14-ц (провадження № 61-14459 сво 18) прийнято до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме стосується спадкування обов'язкової частки.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судусправи № 761/24381/14-ц (провадження № 61-14459 сво 18).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 292/389/17 (провадження
№ 61-19499 св 19) за позовом ОСОБА_1 до Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на 1/2 спадкового майна за законом; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса про відмову
у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язання видати свідоцтва про право на спадщину за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області
від 24 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 07 жовтня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 761/24381/14-ц (провадження № 61-14459 сво 18) за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , третя особа - ОСОБА_10 , про визнання майна особистою приватною власністю спадкодавця, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк Ігор Євгенович, ОСОБА_10 , про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, за позовом третьої особи ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним та встановлення факту родинних відносин, за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 , ОСОБА_11 про визнання заповіту частково недійсним та встановлення юридичних фактів за касаційними скаргами ОСОБА_8 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_12 ,
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2015 року
та рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк