24 лютого 2020 року м. Київ
Справа №369/12105/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/3755/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.,
за участю секретаря Лугового Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів,
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив про те, що 18 лютого 2020 року ним засобами поштового зв'язку була направлена до суду заява про відвід колегії суддів Соколової В.В., Андрієнко А.М., Поліщук Н.В..
Вказана заява зареєстрована канцелярією Київського апеляційного суду 20 лютого 2019 року.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 40 ЦПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В порядку ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином перебіг процесуального строку для визначення складу суду для розгляду зазви про відвід починає свій перебіг з 21 лютого 2020 року (п'ятниця), відповідно дата 24 лютого 2010 року (понеділок) є другим робочим днем після надходження заяви до суду. А отже виходячи з положень ч. 3 ст. 40 ЦПК України заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Соколової В.В., Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява про відвід колегії суддів мотивована тим, що на думку ОСОБА_1 , безпідставно відмовив у задоволенні клопотання заявленого його представником про допит заінтересованої особ - ОСОБА_1 в якості свідка, також не було здійснено належне його повідомлення про розгляд справи апеляційним судом, натомість судом допущено до участі у справі представника заявника ОСОБА_2 , без належно оформленого ордеру щодо конкретизації суду, в якому він має здійснювати представництво та відхилено клопотання про визнання всіх поданих таким представником доказів неналежними.
За наведених обставин у нього виникають сумніви в об'єктивності та неупередженості суддів.
Представник заявника - адвокат Гук Н.В. заперечувала щодо підстав відводу суддів.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню.
В ст. 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу судді, які не є вичерпними. Разом з тим, положеннями ч. 4 цієї норми законодавства визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
ОСОБА_1 не наведено жодної із зазначених обставин, які можуть бути підставою для відводу суддів, всі його мотиви, фактично, є незгодою з процесуальними рішеннями складу суду. Проте, при постановленні кожного із зазначених процесуальних рішень судом наведені мотиви.
Так, в порядку ст. 92 ЦПК України сторони у справі можуть бути допитані в якості свідка лише за наявності їх згоди. В судовому засіданні 17 лютого 2020 році ОСОБА_1 був відсутній, а тому не вбачалось за можливе з'ясувати як його згоду, так і здійснити його допит в якості свідка. Твердження про неналежне його повідомлення про судове засідання призначена на 17 лютого 2010 року спростовуються даними поштового відділення, а про дане судове засідання заявник був повідомлений через свого представника в порядку передбаченому ч. 6 ст. 128 ЦПК України.
В ордері на представництво інтересів заявника ОСОБА_2 вказано на надання повноважень адвокату в судах всіх інстанцій. Тобто в ордері зазначений не абстрактний орган державної влади, а конкретно визначено про надання повноважень на представництвом саме в судах всіх інстанцій, тобто в тому числі суді апеляційної інстанції. Вказане ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду, зокрема, висловлених в Постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 910/1669/19.
В силу положень ст.ст. 89, 265 ЦПК України оцінка доказів у справі здійснюється судом під час постановлення судового рішення, а тому здійснення оцінки доказів, а саме визнання їх неналежними, на стадії розгляду клопотань не вбачається можливою.
Враховуючи вищевикладене, порушень прав ОСОБА_1 на здійснення судового захисту колегія суддів не вбачає, його сумніви з приводу незалежності і неупередженості суду його суб'єктивною думкою, що не свідчать об'єктивно про упереджене ставлення суддів до заявника або іншу особисту зацікавленість у вирішенні справи. Тому заява про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Соколової В.В., Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В.Соколова
Судді: А.М.Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст ухвали складений 26 лютого 2020 року.