Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/1145/2020
м. Київ Справа № 754/17495/19
26 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Желепи О.В.
- Олійника В.І.
при секретарі - Осінчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Сердинського В.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2007 року на її користь були стягнуті аліменти з відповідача у розмірі 1/3 частини його заробітку на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до повноліття найстаршої дитини, починаючи з 24.03.2012 року у розмірі 1/6 частки на утримання найменшої дитини та досягнення найменшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист. Протягом виконання рішення суду про стягнення аліментів, відповідач неповністю сплачував аліменти, допускав прострочення, а протягом останніх п'яти років не платив аліменти взагалі, і станом на день досягнення найменшою дитиною повноліття заборгованість по аліментам склала 74 960,93 грн. На даний час виконавче провадження закінчено по досягненню меншою дитиною повноліття, але до даного часу відповідач заборгованість не виплатив.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача заборгованість по аліментам, що утворилася по виконавчому листу, виданому Броварським міськрайонним судом Київської області № 2-3219 від 21.11.2007 року в сумі 74 960,93 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 74 960,93 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 749,61 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не урахував, що аліменти на користь позивачки вже стягнуті за рішенням суду та повторному стягненню не підлягають, а визначена державним виконавцем заборгованість за аліментами підлягає стягненню з відповідача у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, посилався на те, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину є власністю дитини, і на момент розгляду справи судом діти були повнолітніми, тому суд безпідставно не залучив у якості третіх осіб дітей.
В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивачка повторно в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомила, тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турчиної О.С. від 19 березня 2018 року закінчено виконавче провадження № 5574215 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3219, виданого 21 листопада 2007 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини його заробітку на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до повноліття найстаршої дитини, починаючи з 24.03.2012 року у розмірі 1/6 частки на утримання найменшої дитини та досягнення найменшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заборгованість станом на 27 січня 2018 року складає 74 960,93 грн.
Згідно довідки-розрахунку від 19 березня 2018 року № 130980, заборгованість по сплаті аліментів станом на 24 березня 2012 року складає 16 552,25 грн., станом на 27 січня 2018 року 74 960,93 грн.
У листі Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 5102 від 11 липня 2018 року, зазначено, що виконавчі документи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували на виконанні у відділі до 2014 року. Виконавче провадження знищено у в'язку із закінченням терміну зберігання архівних виконавчих проваджень, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, тому надати копію виконавчого провадження не є можливим. Заборгованість станом на 24.03.2012 року, тобто на день повноліття найстаршої дитини складає 16 552,25 грн. Згідно п. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Тому враховуючи вищевикладене державним виконавцем, починаючи з 24.03.2012 року нараховано аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку на утримання найменшої дитини, та до досягнення найменшою дитиною повноліття. Заборгованість станом на день повноліття найменшої дитини, тобто на 27.01.2018 року, складає 74 960,93 грн.
Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості по аліментам, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем внаслідок неналежного виконання ним своїх обов'язків допущено заборгованість по сплаті аліментів, що утворилася по виконавчому листу № 2-3219, виданому Броварським міськрайонним судом Київської області 21.11.2007 року, а тому позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених судом доказах та не відповідає вимогам процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.
Частинами 3,4 ст. 194 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Згідно ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Таким чином, суд вирішує питання стягнення заборгованості за аліментами лише в разі спору про її розмір, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц.
Аналіз матеріалів справи, зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги не свідчить, що відповідач заперечував розмір заборгованості за аліментами, який визначений державним виконавцем .
Крім того, в суді апеляційної інстанції відповідач погодився з довідкою-розрахунком № 13090 від 19.03.2018 року, якою визначено заборгованість за аліментами в розмірі 74 960,93 грн. та не оскаржив її в судовому порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність спору між сторонами щодо розміру заборгованості за аліментами, визначеної державним виконавцем, обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині та про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за аліментами в розмірі 74 960,93 грн., так як при відсутності спору щодо розміру заборгованості за аліментами, така заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закриттю у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Разом з тим, як встановлено судом, на момент закриття виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» була наявна заборгованість. При цьому, позивачем не оскаржувалися дії виконавця щодо закриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимогпро стягнення заборгованості по аліментам.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2020року.
Головуючий: Судді: