"27" лютого 2020 р. Справа № 363/663/20
27 лютого 2020 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 від 14 лютого 2020 року про допит потерпілої у кримінальному провадженні № 42019111200000655 в судовому засідання,
встановив:
24 лютого 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 від 14 лютого 2020 року про допит у кримінальному провадженні № 42019111200000655 малолітньої потерпілої ОСОБА_4 в судовому засідання.
Клопотання обґрунтовано можливістю подальшого використання, як доказу допиту малолітньої потерпілої під час судового розгляду, лише у разі безпосередньої дачі таких показів у суді в порядку ст. 225 КПК УКраїни, коли у свідомості потерпілої в силу малолітнього віку, пережитого нею стресового стану, негативних наслідків, а також наявності психологічних травм внаслідок вчинення відносно неї кримінального правопорушення, може спрацювати захисна реакція та замкнення в собі. Як наслідок потерпіла може не повідомляти оточуючим про пережиті нею негативні та компрометуючі обставини, забути або навіть перекрутити обставини вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 225 КПК України у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Згідно ст. 226 КПК України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.
Відповідно до ст. 227 КПК України при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз'яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника.
Так змістом норми ст. 225 КПК України чітко визначено лише два виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження із клопотанням про проведення допиту: існування небезпеки для життя чи здоров'я свідка, потерпілого та їх тяжка хвороба. Вжите у цій нормі формулювання «інші обставини» свідчить про невичерпність переліку таких обставин та ймовірність унеможливити допит свідка чи потерпілого в суді або вплинути на повноту чи достовірність їхніх показань.
Відтак розглядаючи клопотання про допит свідка, потерпілого в порядку ст. 225 КПК України, слідчий суддя повинен вивчити його зміст та додані до нього матеріали, оцінити обґрунтованість клопотання і визначити, чи мають місце обставини, які зумовлюють необхідність допиту зазначених осіб та унеможливлюють його проведення під час судового засідання.
Матеріали клопотання не містять будь-яких документів на підтвердження існування такого психологічного стану малолітньої потерпілої, який би свідчив про ймовірність унеможливлення її допиту в суді або вплив у майбутньому на повноту чи достовірність її показань.
Твердження у клопотанні про наявність у ОСОБА_4 психологічних травм, ймовірність замкненості, забування чи перекручування обставин провадження, належними та допустимими доказами не підтверджено, коли рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Документів, які б описували психологічний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_4 на час звернення із клопотанням, матеріали справи не містять, хоча зі змісту клопотання вбачається, що за її участю проводилася судової-психіатрична експертиза.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в силу вимог зазначених норм Закону, клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 не містить відомостей про конкретного законного представника, а також педагога, психолога або лікаря, в присутності яких слід допитати малолітню потерпілу.
Таким чином клопотання є недостатньо обґрунтованим, а тому на даний час в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 225-227, 371-372 КПК України;
ухвалив:
в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала згідно вимог ст. 309 і ч. 5 ст. 532 КПК України не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя