"27" лютого 2020 р. Справа № 363/840/20
про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2020 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Івановича про визнання первинного виникнення права власності на нерухоме майно, застосування правових наслідків недійсності правочину, визнання неправомірним вибуття нерухомості з володіння, визнання незаконним та скасування державної реєстрації прав, зобов'язання здійснити державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні гаражем та повернути майно, відновлення порушеного права на землю,-
25 лютого 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Івановича про визнання первинного виникнення права власності на нерухоме майно, застосування правових наслідків недійсності правочину, визнання неправомірним вибуття нерухомості з володіння, визнання незаконним та скасування державної реєстрації прав, зобов'язання здійснити державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні гаражем та повернути майно, відновлення порушеного права на землю.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, ОСОБА_1 в поданому позові не зазначено повних даних учасників справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.
Відповідно до п. 2 та п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
ОСОБА_1 визначено ціну поданого ним позову 130 000 гривень, яка була визначена останнім зі слів покупця спірного нерухомого майна станом на 30.10.2017 року.
Однак, до позовної заяви ОСОБА_1 не долучено належним чином завіреної копії звіту про оцінку вартості спірного нерухомого майна, а тому суд не може встановити правильність сплати ОСОБА_1 судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 1 300 грн.
Також, ціна поданого ОСОБА_1 позову, складається з кількох самостійних вимог, а тому і ціна поданого ним позову повинна визначатися з урахуванням загальної суми всіх заявлених позивачем самостійних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, ОСОБА_1 при зверненні до суду з вказаним позовом повинен був надати до суду квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 8 408 гривень за вісім вимог немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
Таким чином, суддя приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки останнім в поданому позові не зазначено повних даних учасників справи, до позовної заяви не долучено належним чином завіреної копії звіту про оцінку вартості спірного нерухомого майна та не сплачено у повному обсязі судовий збір.
З урахуванням сплаченої ОСОБА_1 суми судового збору у розмірі 1 300 гривень, останньому необхідно надати до суду підтвердження доплати судового збору у розмірі 7 108 гривень.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху та запропонувати ОСОБА_1 у строк десять днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, усунути вищевказані недоліки позову.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Івановича про визнання первинного виникнення права власності на нерухоме майно, застосування правових наслідків недійсності правочину, визнання неправомірним вибуття нерухомості з володіння, визнання незаконним та скасування державної реєстрації прав, зобов'язання здійснити державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні гаражем та повернути майно, відновлення порушеного права на землю - залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви у строк десять днів з дня отримання ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Баличева