65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
"27" лютого 2020 р. Справа № 916/490/20
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
дослідивши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, м. Київ, провул. Євгена Гуцала,3; адреса для листування: 65098, м. Одеса, вул.Боженко, 19 В) до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (65065, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) про скасування арештів,
24.02.2020р. за вх.№509/20 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ПрАТ «Фарлеп-Інвест» до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про: скасування арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6846831, накладений на квартиру ПрАТ «Фарлеп-Інвест» за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога (Семена Палія),108, кв.338, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №329364 від 22.01.2008р. Першого відділу ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одесі; скасування арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6846749, накладений на нежилі приміщення, що складають 8/100 частин цокольного поверху ПрАТ «Фарлеп-Інвест» за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 17-а, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №329364 від 22.01.2008р. Першого відділу ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одесі.
Обґрунтовуючи позов, позивач послався на те, що є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також є правонаступником ТОВ «ЦСС».
В березні 2019р. позивачу випадково стало відомо про наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно обтяження під №6846831, а саме арешту нерухомого майна зареєстрованого 24.03.2008р. Третьою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН №329364 від 22.01.2008р. Першого відділу ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одесі. Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 11.06.2007р. по справі №30/56-07-1327 стягнуто з ТОВ ВКФ „ЦСС” на користь ВАТ „Укртелеком” в особі філії «Утел» інфляційні у сумі 629388,96грн., 3% річних у сумі 4668,93грн., витрати по сплаті держмита у сумі 6340грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118грн., у решті позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2007р. рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2007р. по справі №30/56-07-1327 частково скасовано, в задоволенні позову ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Утел» про стягнення з ТОВ ВКФ «ЦСС» 3% річних у сумі 4668,93 грн. та 6866,42 грн. інфляції відмовлено. 29.01.2008р. між позивачем та ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Утел» було укладено мирову угоду, яку сторони, того ж дня направили для затвердження до Господарського суду Одеської області. Обов'язки ТОВ ВКФ «ЦСС» перед ПАТ «Укртелеком» в особі філії «УТЕЛ», що передбачені мировою угодою були виконані належним чином, про що свідчить виписка з банківського рахунку ТОВ ВКФ «ЦСС» № НОМЕР_1 , надана на запит позивача АБ «Південний», а також лист Одеської філії ПАТ «Укртелеком» №952 від 02.10.2019р, яким стягувач підтверджує відсутність своїх майнових вимог щодо спору у справі №30/56-07-1327. На думку позивача, вищевказані факти свідчать про відсутність непогашених зобов'язань ТОВ ВКФ «ЦСС» перед ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Утел», отже підстави для продовження дії арешту відсутні.
Крім того, позивач вказує, що правонаступником ДП «Утел» ВАТ «Укртелеком» є ПАТ «Укртелеком».
ПрАТ «Фарлеп-Інвест» зазначає, що 21.08.2019р., 04.09.2019р. та 15.10.2019р. звертався до Господарського суду Одеської області зі скаргами на дії (бездіяльність) державного виконавця, які розглядались в рамках справи №30/56-07-1327, проте, на кожну зі своїх скарг отримував відмови з формальних причин.
Таким чином, позивач вважає, що накладений арешт на майно порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, підстави для продовження обтяження на майно перестали існувати, а тому право позивача підлягає судовому захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.
Положення ч.1 ст.20 ГПК України передбачають, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі по банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, положення статті 20 ГПК України не передбачають подання до господарського суду, в якості окремої позовної заяви позову до органу державної виконавчої служби із позовними вимогами, що являють собою фактично оскарження бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту з майна боржника, фактичним правонаступником якого є позивач.
Між тим, згідно із частиною першою ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 15 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку господарського судочинства, врегульовано положеннями розділу VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ГПК України.
Частиною першою ст.339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, з врахуванням того, що ПрАТ «Фарлеп-Інвест» не набув у процесуальному порядку, передбаченому ГПК України, правонаступництва, а отже, і не набув права на щодо оскарження бездіяльності державного виконавця у порядку ст.339 ГПК України, на що товариству було вказано у постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020р. по справі №30/56-07-1327.
При цьому згідно із частиною першою ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З огляду на наведені положення ст.339 ГПК України та ч.1 ст.287 КАС України цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 30.05.2018р. по справі №815/2255/16, від 27.03.2019р. по справі №823/359/18.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи те, що у даному випадку позивачем подано позов, у якому оспорюються бездіяльність органу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2007р. по справі №30/56-07-1327, стороною якого позивач не є внаслідок того, що не звертався до суду із заявою про визнання його правонаступником ТОВ «ВКФ «ЦСС», даний позов не може бути розглянуто в порядку господарського судочинства, а належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, у господарського суду наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за даним позовом.
Керуючись п.1 ч.1 ст.175, ст.ст.20, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, м. Київ, провул. Євгена Гуцала,3; адреса для листування: 65098, м. Одеса, вул. Боженко, 19 В) до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) про скасування арештів.
2. Повернути Приватному акціонерному товариству «Фарлеп-Інвест» позовну заяву та додані до неї документи.
3. Додаток на адресу ПрАТ «Фарлеп-Інвест»: позовна заява від 24.02.2020р. за вх.№509/20 із доданими до неї документами, у т.ч. платіжні доручення про сплату судового збору №789493 від 25.06.2019р., №824127 від 20.02.2020р., загалом на 34 арк.
4. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 27.02.2020р. та згідно ч.5 ст.175, ч.2 ст.254, п.7 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.А. Малярчук