26 лютого 2020 року Справа № 915/198/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» (вул. Пушкінська, 43-А, кв. 7, м. Ірпінь, Київська область, 08200, код ЄДРПОУ 40001979)
до відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 20917284)
про: визнання недійсним договору оренди з моменту його укладення та стягнення грошових коштів, -
21.02.2020 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх.№2347/20 від 21.02.2020) до відповідача, якою просить суд:
- визнати недійсним з моменту укладення Договір №РОФ-1590 оренди державного нерухомого майна від 01.08.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області;
- стягнути з Управління державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області на користь ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» сплачену орендну плату у сумі 568625,52 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/198/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України, у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як витікає з системного аналізу наведених норм, у разі неможливості подати ті чи інші докази, позивач зобов'язаний зазначити про це в позові та заявити клопотання про їх витребування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не дотримано положень п. 4, 8 ч. 3 ст. 162, ГПК України, а саме:
- у п.2 прохальної частини позовної заяви міститься позовна вимога про стягнення з Управління державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області орендної плати в сумі 568625,52 грн, проте позовна заява не містить відповідного обгрунтування та казначейську службу не зазначено як відповідача;
- позовна заява не містить інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових, копії яких додано до заяви;
- до позовної заяви додано документи, які не вказано у переліку додатків до позовної заяви, а саме: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №115548690 від 27.02.2018 та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006353810 від 18.02.2020, про що свідчить акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2020.
Крім того, позивачем зазначено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області та Миколаївській окружний адміністративний суд, однак позивачем не дотримано приписів ч. 3 ст. 50 ГПК України, а саме: позовна заява не містить відповідного клопотання та обгрунтування підстав залучення зазначених осіб до участі у справі в якості третіх осіб.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234. 235 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» від 18.02.2020 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
4. Надіслати позивачу акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2020.
Суддя В.О.Ржепецький