Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
20 лютого 2020 рокуСправа № 912/3177/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,
при секретарі судового засідання Перепічай В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/3177/19 від 18.11.2019
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця"), код ЄДР 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (далі - ТОВ "Знам'янський граніт"), код ЄДР 32315888, вул. Тараса Карпи, 84, кім 411, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006
про стягнення 47 270,00 грн
від позивача - Пашко С.Г., довіреність № 2043 від 25.10.2019;
від відповідача - Вайпан М.П., довіреність № 09/18 від 15.09.2019.
У судовому засіданні 13.02.2020 оголошено перерву до 10:30 20.02.2020.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
АТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до ТОВ "Знам'янський граніт" про стягнення 47 270,00 грн штрафу, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неправильне зазначення відповідачем у накладній №42754994 маси вантажу, у зв'язку з чим позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України просить стягнути з відповідача штраф.
Ухвалою від 18.11.2019 господарський суд (суддя Глушков М.С.) прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/3177/19 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначив на 12.12.2019.
11.12.2019 до господарського суду надійшло клопотання №б/н від 11.12.2019 АТ "Українська залізниця" про відкладення розгляду справи, у якому позивач просить перенести розгляд справи № 912/3177/19 на іншу зручну для суду дату, та повідомити сторони по справі. Клопотання обґрунтоване неможливістю представника позивача прибути в судове засідання 12.12.2019, а також з відсутністю на даний час відзиву на позов.
11.12.2019 до господарського суду надійшла заява №б/н від 05.12.2019 про зменшення розміру штрафних санкцій ТОВ "Знам'янський граніт", у якій відповідач просить зменшити суму штрафу, яка підлягає стягненню з ТОВ "Знам'янський граніт" на користь АТ "Українська залізниця" з розміру п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення до розміру однократної провізної плати за всю відстань перевезення, тобто до 9 454,00 грн.
Протокольною ухвалою суду від 12.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/3177/19 на 15.01.2020 о 14:30.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду №29 від 24.01.2020 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебуває справа №912/3177/19 з 10 січня 2020 року тимчасово непрацездатний. Враховуючи те, що суддя Глушков М.С. в провадженні якого перебуває справа №912/3177/19, у зв'язку з вищевикладеними обставинами не може продовжувати розгляд даної справи більше чотирнадцяти днів поспіль, що може перешкодити розгляду справи №912/3177/19 у строки, встановлені процесуальним Кодексом, враховуючи вимоги статті 248 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням службової записки помічника судді Волоткевича А.В. від 24.01.2020, необхідно здійснити повторний автоматизований розподіл справи №912/3177/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2020 справу №912/3177/19 передано судді Коваленко Н.М.
Ухвалою від 29.01.2019 суддя Коваленко Н.М. прийняла справу №912/3177/19 до свого провадження. Іншою ухвалою від 29.01.2019 судовий розгляд справи №912/3177/19 призначено на 11:00 - 13.02.2020.
13.02.2020 господарським судом розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача просив зменшити розмір штрафних санкцій до розміру однократної провізної плати за всю відстань перевезення, тобто до 9 454,00 грн.
20.02.2020 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 20.02.2020 брали участь представники позивача та відповідача.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ТОВ "Знам'янський граніт" (далі - вантажовідправник, відповідач) зі станції Сахарна Одеської залізниці за накладною №42754994 від 14.06.2019 відправлено на адресу ТОВ "Виробниче об'єднання "Сплав 500" станція призначення Харків-Балашовський Південної залізниці п'ять вагонів з вантажем - гранітний щебінь, зазначивши в накладній масу вантажу 345 000 кг, зокрема у вагоні № 66555160 - 69 000 кг, тара - 212 200 кг; у вагоні 62989710 - 69 000 кг, тара - 24 000 кг.
В процесі перевезення вантажу 18.06.2019 на станції Знам'янка Одеської залізниці в результаті контрольного зважування вагонів виявлено різницю в масі вантажу між фактичною та зазначеною в перевізному документі у вказаних двох вагонах.
Відповідно до Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, за результатами контрольного зважування 18.06.2019 працівниками залізниці складено комерційний акт № 41006/136.
Відповідно до вказаного комерційного акту, у зазначених вище вагонах було виявлено недостачу вантажу проти зазначеного в залізничній накладній №42754994 від 14.06.2019.
Так, в вагоні № 66555160 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг, в комерційному акті: брутто - 85200 кг, тара з ПД 22200 кг, нетто - 63000 кг, що менше ПД на 6000 кг; в вагоні № 62989710 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг, в комерційному акті: брутто - 85950 кг, тара з ПД 24000 кг, нетто - 61950 кг, що менше ПД на 7050 кг. Загальна маса нестачі складає 13050 кг.
При прибутті вищезазначених вагонів на станцію призначення було проведено видачу вагонів та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі "Є" комерційного акту, відповідно до якого під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено.
Отже, комерційним актом підтверджено факт неправильного зазначення маси вантажу у накладній.
На підставі комерційного акту №41006/136/4 від 18.06.2019 залізницею нарахований штраф за невірно зазначену масу вантажу в залізничній накладній в розмірі п'ятикратної провізної плати в порядку, передбаченому ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідно до залізничної накладної №42754994 від 14.06.2019 вартість перевезення вантажу у вагонах № 66555160, № 62989710 становить 4 727,00 грн.
Таким чином, сума штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати становить 47270 грн (4 727,00 грн х 5 х 2 вагони).
Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з такого.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.
Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Пунктом 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи "Маса вантажу", якщо вона визначена відправником, та "Спосіб визначення маси".
Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагів зазначається в накладній.
У накладній №42754994 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником, яким є ТОВ "Знам'янський граніт". Маса визначена на автомобільних вагах марка АЦ-30 №2.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За накладною №42754994 відправником є ТОВ "Знам'янський граніт", яке є відповідальною особою за правильність відомостей, вказаних у накладній.
Згідно пункту 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Згідно п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Судом встановлено, що комерційний акт №410006/136 від 18.06.2019 складено за участю начальника станції Мірошніченка А.І., заступника начальника станції Самойленка О.В ОСОБА_1 та комерційного агента ОСОБА_2 .
Господарським судом в судовому засіданні оглянуто оригінал такого акта, який надано позивачем для долучення до матеріалів справи на вимогу суду.
Тобто, вказаний комерційний акт відповідно до п. 10 Правил складання актів підписаний трьома представниками залізниці.
В матеріалах справи міститься посадова інструкція заступника начальника станції з вантажної та комерційної роботи ОСОБА_3 , якою передбачено, що останній виконує обов'язки начальника вантажного району: бере участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), підписує оформлені комерційні акти.
Щодо комерційного акта № 410006/136/4 від 18.06.2019, у якому містяться відмітки у розділі "Є", то позивач подав копію такого акта, на якому містяться підписи трьох зазначених осіб. Оригінал такого акта позивач не надав, пояснивши, що такий акт знищений у зв'язку зі спливом строку його зберігання.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача не ставив під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст. 129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагонів в залізничній накладній №42754994 від 14.06.2019 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.
Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Згідно накладної №42754994 провізна плата за вагони № 66555160, № 62989710 становить 4 727,00 грн.
Таким чином, сума штрафу складає: 4 727,00 грн х 5 х 2 вагони = 47 270,00 грн.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований та не заперечується останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв'язку неправильним зазначення маси вантажу в розмірі 47 270,00 грн.
Разом з цим, відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру однієї провізної плати в сумі 4 727,00 грн, а всього - 9 454,00 грн.
Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що збитки для АТ "Українська залізниця" не настали. Відповідач вважає, що штрафні санкції, які підлягають стягненню є надмірно великими порівняно зі збитками, а тому підлягають зменшенню; наголошує, що у даному випадку мало місце недовантаження товару, а не його перевантаження; також просить взяти до уваги скрутне матеріальне становище підприємства, а саме наявність заборгованості за кредитними зобов'язаннями, відсутність коштів на рахунках через обтяження за судовими рішеннями, необхідність виплати заробітної плати робітникам, сплату податків, оренду плату за користування земельною ділянкою.
На підтвердження наведених доводів надано:
- копію постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення за наказом № 912/1990/19 від 23.09.2019 з ТОВ "Знам'янський граніт" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 49 692,00 грн штрафу, а також 3726,90 грн виплат по сплаті судового збору;
- копію постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення за наказом № 912/1244/18 від 13.08.2019 з ТОВ "Знам'янський граніт" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 32515,00 грн;
- довідку № 77 від 03.12.2019 за підписом директора ТОВ "Знам'янський граніт" показників фінансового стану підприємства за 9 місяців 2019 року.
Позивач питання щодо зменшення штрафних санкцій залишив на розсуд суду.
При розгляді клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суд виходить з такого.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, для зменшення розміру штрафу за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.
Суд звертає увагу, що зменшення суми, яка підлягає до стягнення жодним чином не впливає на розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України; виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. При цьому, підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.
Враховуючи викладене, фінансовий стан відповідача та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезення до однократного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень, тобто до 9 454,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, згідно з ч. 9 цієї ж статті у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і позов задовольняється частково з підстав зменшення судом штрафу, а не внаслідок необґрунтованості позову, судовий збір покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. 3, 12, 73-74, 76-77, 80, 123, 129, 233, 236-241, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (код ЄДР 32315888, вул. Тараса Карпи, 84, кім 411, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДР 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680) 9 454,00 грн штрафу, а також 1921,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті вимог позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Примірники рішення надіслати сторонам (в тому числі позивачу за адресою листування).
Повне рішення складено 27.02.2020.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.