"18" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3489/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/3489/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9, код ЄДРПОУ 39769104)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26, код ЄДРПОУ 35359577)
про стягнення 2 441 548,26грн.
Представники сторін:
від позивача: Швець Д.І. - ордер № 1007244
від відповідача: Шабашова Т.В. - довіреність б/н від 05.02.2020р.;
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” про стягнення 2 441 548,26грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за добором поставки №11-01/2019 від 31.01.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2019р. було відкрито провадження по справі №916/3489/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
20.12.2019р. за вх.. №26380/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позов. Судом відповідний відзив був залучений до матеріалів справи, проте до уваги не приймається оскільки поданий з порушення вимог ст. ч. 5 ст. 165 ГПК України. Так доданий до відзиву опис не є належним доказом який підтверджує факт надсилання на адресу позивача відзиву на позов, оскільки як встановлено судом юридичної адресою позивача є 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9, тоді як відзив був направлений на іншу адресу.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
31.01.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” (Покупець) був укладений договір поставки №11-01/2019, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в узгоджені Сторонами в Договорі строки у власність Покупця електротехнічне обладнання, в подальшому - “Обладнання”, за типами, ціною, технічними характеристиками та в кількості згідно з Додатками 1-5, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Обладнання відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору Ціна за одиницю Обладнання вказана в Додатку 1. Загальна вартість Обладнання розрахована при офіційному курсі НБУ 31,72179 грн за 1 Євро на дату підписання Договору та складає еквівалент 429 560,00 Євро без ПДВ, що становить 13 626 396,00 грн. (тринадцять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч триста дев'яносто шість гривень 00 копійок), крім того, податок на додану вартість складає 2 725 279,20 грн. Загальна вартість Обладнання з ПДВ складає 16 351 675,20 грн. (шістнадцять мільйонів триста п'ятдесят одна тисяча двісті сімдесят п'ять гривень 20 копійок).
Згідно пункту 2.2. договору, оплата Обладнання здійснюється шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів у два етапи: попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 8 175 837,60 грн. - протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати підписання Договору обома Сторонами(п.2.2.1); попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 8 175 837,60 грн. - протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати отримання повідомлення про готовність Обладнання до відвантаження зі складу Виробника, але у будь-якому разі до дати поставки, зазначеної Постачальником у повідомленні(п.2.2.2)
Пунктом 2.3 договору встановлено, що у зв'язку з тим, що Обладнання виготовляє іноземний виробник, Сторони домовилися, що сума до сплати за кожним етапом згідно п.2.2. підлягає зміні за умови зміни офіційного курсу НБУ гривні до Євро на дату, яка передує даті відповідної оплати більш ніж на 3% відповідно до формули Bl = (К1/К) * В, де: -В - сума до сплати, грн -В 1 - сума до сплати на дату перерахування грошових коштів Покупцем, грн -К1 - вартість 1 Євро в гривнях на дату, яка передує даті перерахування коштів відповідно до курсу НБУ і -К - вартість 1 Євро в гривнях на дату підписання Договору відповідно до курсу НБУ. Сплата коштів відбувається на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому п.2.2.2 даного договору.
Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними Покупцем з моменту надходження коштів на рахунок Постачальника (п.2.4 договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору, Постачальник зобов'язаний після здійснення Покупцем повної оплати Обладнання надати Покупця всі необхідні документи для коригування остаточної вартості Обладнання.
На виконання умов укладеного між Сторонами договору відповідач сплатив позивачу 50% від загальної вартості обладнання у розмірі 8 175 837, 60 грн., що підтверджується платіжним доручення №9463 від 04.02.2019.
Позивач вказує, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору позивач поставив відповідачу обладнання:
1) 12.07.2019 трансформатор напруги типу EOF 170 (одна вторинна обмотка) у кількості 4 шт., на загальну суму 951 286, 32 грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 12.07.2019 та товарно-транспортною накладною №Р4 від 12.07.2019. 26.06.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №7 на суму 460 995,12грн. Рахунок виставлений позивачем з урахуванням сплати попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості обладнання. Сума поставленого обладнання за видатковою накладною №4 від 12.07.2019 сплачена Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №12075 від 12.07.2019.
2) 23.07.2019 трансформатор напруги типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 15 шт., трансформатор струму типу JOF 170 (800/1А) у кількості 9 шт., на загальну суму 5 769 764, 53 грн., що підтверджується видатковою накладною №5 від 23.07.2019 та товарно-транспортною накладною №Р5 від 23.07.2019. 17.07.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №9 на суму 2 756 926,28грн. Рахунок виставлений позивачем з урахуванням сплати попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості обладнання. Сума поставленого обладнання за видатковою накладною №5 від 23.07.2019 сплачена Відповідачеві частково у розмірі 2 680 155,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12644 від 15.08.2019. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлене обладнання за видатковою накладною №5 від 23.07.2019 складає 76 770,35 грн
3) 24.07.2019 трансформатор напруги типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 3 шт., трансформатор струму типу JOF 170 (800/1А) у кількості 3 піт, трансформатор напруги типу EOF 170 (три вторинні обмотки) у кількості 12 шт., на загальну суму 4 282 405, 27 грн., що підтверджується видатковою накладною №6 від 24.07.2019 та товарно-транспортною накладною Р6 від 24.07.2019. 19.07.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №10 на суму 2 052 397,87грн. Рахунок виставлений позивачем з урахуванням сплати попередньої оплати у розмірі - 50% від загальної вартості обладнання. Сума поставленого обладнання за видатковою накладною №6 від 24.07.2019 сплачена Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №12382 від 26.07.2019.
4) 08.08.2019 трансформатор напруги типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 16 шт., на загальну суму 3 830 166, 72 грн., що підтверджується видатковою накладною №10 від 08.08.2019 та товарно-транспортною накладною №Р10 від 08.08.2019. 02.08.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №14 на суму 1 915 083,36грн. Рахунок виставлений позивачем з урахуванням сплати попередньої оплати у розмірі - 50% від загальної вартості обладнання. Сума поставленого обладнання за видатковою накладною №10 від 08.08.2019 не сплачена Відповідачем у розмірі 1 915 083, 36 грн. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлене обладнання за видатковою накладною №10 від 08.08.2019 складає 1 915 083,36 грн.
5) 28.09.2019 трансформатор струму типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 2 шт., на загальну суму 501 987, 98 грн., що підтверджується видатковою накладною №11 від 28.08.2019 та товарно-транспортною накладною №Р11 від 28.09.2019. 23.09.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №21 на суму 230 576,80грн. Рахунок виставлений позивачем з урахуванням сплати попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості обладнання. Сума поставленого обладнання за видатковою накладною №11 від 28.08.2019 не сплачена Відповідачеві у розмірі 230 576, 80 грн. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлене обладнання за видатковою накладною №11 від 28.08.2019 складає 230 576, 80 грн.
За посиланнями Позивача, Відповідач порушив свої зобов'язання передбачені умовами договором, зокрема п.п. 2.2.2, щодо оплати вартості отриманого товару за видатковою накладною №5 від 23.07.2019, заборгованість за якою складає 76 770, 35 грн. до 23.07.2019; за видатковою накладною №10 від 08.08.2019 заборгованість за якою складає 1 915 083,36 грн. до 08.08.2019 та за видатковою накладною №11 від 28.08.2019 заборгованість за якою складає 230 576, 80 грн. до 28.09.2019.
Невиконання Відповідачем свого зобов'язання щодо оплати повної вартості поставленого обладнання у визначений договором строк, за посиланнями позивача. призвело до утворення у Відповідача основного боргу за Договором у загальній сумі - 2 222 430,51 грн.
23.10.2019 року Позивач направив на адвресу Відповідачу письмову вимогу про сплату заборгованості за поставлене обладнання у сумі 2 222 430, 51грн. Відповідач отримав вказану вимогу 28.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Проте відповідна вимога була залишена без відповіді та задоволення.
Отже, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки від 31.01.2019р. за №11-01/2019 щодо належної оплати вартості отриманого товару, Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” (Покупець) був укладений договір поставки №11-01/2019, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в узгоджені Сторонами в Договорі строки у власність Покупця електротехнічне обладнання, в подальшому - “Обладнання”, за типами, ціною, технічними характеристиками та в кількості згідно з Додатками 1-5, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Обладнання відповідно до умов цього Договору (п.п.1.1 договору).
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно пункту 2.2. договору, оплата Обладнання здійснюється шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів у два етапи: попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 8 175 837,60 грн. - протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати підписання Договору обома Сторонами(п.2.2.1); попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 8 175 837,60 грн. - протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати отримання повідомлення про готовність Обладнання до відвантаження зі складу Виробника, але у будь-якому разі до дати поставки, зазначеної Постачальником у повідомленні(п.2.2.2)
На виконання умов укладеного між Сторонами договору відповідач сплатив позивачу 50% від загальної вартості обладнання у розмірі 8 175 837, 60 грн., що підтверджується платіжним доручення №9463 від 04.02.2019.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України)
Пунктом 2.3 договору встановлено, що у зв'язку з тим, що Обладнання виготовляє іноземний виробник, Сторони домовилися, що сума до сплати за кожним етапом згідно п.2.2. підлягає зміні за умови зміни офіційного курсу НБУ гривні до Євро на дату, яка передує даті відповідної оплати більш ніж на 3% відповідно до формули Bl = (К1/К) * В, де: -В - сума до сплати, грн -В 1 - сума до сплати на дату перерахування грошових коштів Покупцем, грн -К1 - вартість 1 Євро в гривнях на дату, яка передує даті перерахування коштів відповідно до курсу НБУ і -К - вартість 1 Євро в гривнях на дату підписання Договору відповідно до курсу НБУ. Сплата коштів відбувається на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому п.2.2.2 даного договору.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №02/01 від 02.01.2018р. позивач, поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Так, 12.07.2019 позивач здійснив поставку трансформатору напруги типу EOF 170 (одна вторинна обмотка) у кількості 4 шт., на загальну суму 951 286, 32 грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 12.07.2019 та товарно-транспортною накладною №Р4 від 12.07.2019. 26.06.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №7 на суму 460 995,12грн.
23.07.2019 позивач здійснив поставку трансформатор напруги типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 15 шт., трансформатор струму типу JOF 170 (800/1А) у кількості 9 шт., на загальну суму 5 769 764, 53 грн., що підтверджується видатковою накладною №5 від 23.07.2019 та товарно-транспортною накладною №Р5 від 23.07.2019. 17.07.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №9 на суму 2 756 926,28грн.
24.07.2019 позивач здійснив поставку трансформатор напруги типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 3 шт., трансформатор струму типу JOF 170 (800/1А) у кількості 3 шт., трансформатор напруги типу EOF 170 (три вторинні обмотки) у кількості 12 шт., на загальну суму 4 282 405, 27 грн., що підтверджується видатковою накладною №6 від 24.07.2019 та товарно-транспортною накладною Р6 від 24.07.2019. 19.07.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №10 на суму 2 052 397,87грн.
08.08.2019 позивач здійснив поставку трансформатор напруги типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 16 шт., на загальну суму 3 830 166, 72 грн., що підтверджується видатковою накладною №10 від 08-08.2019 та товарно-транспортною накладною №Р10 від 08.08.2019. 02.08.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №14 на суму 1 915 083,36грн. Рахунок виставлений позивачем з урахуванням сплати попередньої оплати у розмірі - 50% від загальної вартості обладнання. Сума поставленого обладнання за видатковою накладною №10 від 08.08.2019 не сплачена Відповідачем у розмірі 1 915 083, 36 грн. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлене обладнання за видатковою накладною №10 від 08.08.2019 складає 1 915 083,36 грн.
28.09.2019 позивач здійснив поставку трансформатор струму типу JOF 170 (400-600-800-1000/1А) у кількості 2 шт., на загальну суму 501 987, 98 грн., що підтверджується видатковою накладною №11 від 28.08.2019 та товарно-транспортною накладною №Р11 від 28.09.2019. 23.09.2019 Позивачем виставлений Відповідачу рахунок №21 на суму 230 576,80грн.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням матеріалів справи та пояснень представників сторін судом встановлено, відповідач, в порушення умов договору за поставлений товар розрахувався частково, вартість отриманого та неоплаченого товару склала 2 222 430,51грн.
При цьому при дослідженні наданих накладних та рахунків судом встановлено, що позивачем відповідно до положень п.2.3 договору було здійснення коригування вартості Обладнання із застосуванням курсу ЄВРО на момент виставлення рахунку.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи викладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 222 430,51грн. основного боргу за договором поставки №11-01/2019 від 31.01.2019р., такими, що відповідають дійсними обставинам справи та такими що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором поставки №11-01/20119 від 31.01.2019р., що зумовило нарахування останнім пені в сумі 201 351,45грн.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно, до пункту 6.2 Договору при не виконанні (не належному виконанні) платежів згідно зі строками, що зазначені у пункті 2.2. договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від не своєчасно сплаченої суми за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (ставка береться за період за який сплачується пеня) від не своєчасно (не належно) сплаченої суми, та не більше 5% від розміру такої несвоєчасної сплаченої суми. Нарахування пені здійснюється по день фактичного виконання зобов'язання, за порушення якого застосовується пеня, що передбачена цім пунктом.
Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що надані розрахунки не відповідають вимогам законодавча в частині застостування ставки НБУ, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.
Так, здійснивши перерахунок пені за допомогою системи “Ліга Закон”, із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, судом встановлено, що загальна сума пені яка підлягає задоволенню становить 193 946,64грн..
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 17 766,30грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” трьох відсотків річних в сумі 17 766,30грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються обставинами встановленими судом під час розгляду справи.
Так надаючи пояснення відповідач не заперечував факт наявності у нього заборгованості за поставлений та отриманий товар, проте вказував що сума заборгованості є меншою, оскільки у нього наявна переплата за отриманий та сплачений товару, а позивачем не було здійснення коригування вартості Обладнання із застосуванням курсу ЄВРО на момент сплати.
Суд, частково погоджується з відповідним посиланнями відповідача, та зазначає, що по рахунками які сплачені відповідачем в повному обсязі, за умовами договору повинно бути здійснення коригування вартості Обладнання із застосуванням курсу ЄВРО на момент сплати.
Проте предметом даного позову є стягнення вартості поставленого та не оплаченого товару, отже коригування курсу ЄВРО в даному випадку є неможливим.
Відповідач вказує, що при розрахунку заборгованості повивач повинен був врахувати наявну переплату, в той же час на думку суду відповіді посилання є хибними, оскільки умовами договору, зокрема п.2.5 перебачено, що Постачальник зобов'язаний після здійснення Покупцем повної оплати Обладнання надати Покупця всі необхідні документи для коригування остаточної вартості Обладнання. В той же час повної оплати Обладнання відповідачем здійснено не було.
В той же час суд зазначає, що за умовами договору відповідач по оплаченим рахункам вправі звернуться до позивача з вимоги щодо коригування вартості Обладнання із застосуванням курсу ЄВРО на момент сплати та повернення суми переплати, а у разі відмови позивача у здійсненні відповідних дій з відповідним позовом до суду.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи перерахунок пені, підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9, код ЄДРПОУ 39769104) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26, код ЄДРПОУ 35359577) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ” (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26, код ЄДРПОУ 35359577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС” (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9, код ЄДРПОУ 39769104) основний борг в сумі 2 222 430 (два мільйони двісті двадцять дві тисячі триста шістдесят )грн. 51коп., пеню в сумі 193 946 (сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот сорок шість)грн. 64коп. три відсотки річних в розмірі 17 766 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість)грн. 30грн. за та судовий збір в сумі 36 512 (тридцять шість п'ятсот одинадцять)грн. 11коп.
3. В решіт позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 27 лютого 2020 р.
Суддя К.Ф. Погребна