ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2020Справа № 910/16773/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11"
до Фонду державного майна України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України
про стягнення 6580326,00 грн та стягнення 1197111,32 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
від позивача Бережной Д.С.
від відповідача Левадний Р.С.
від третьої особи не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фонду державного майна України про стягнення 6580326,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не повернуто сплачені за недійсним правочином кошти, в зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти в судовому порядку.
Ухвалою суду від 05.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.12.2019 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Ухвалою суду від 23.12.2019 підготовче засідання відкладено на 30.01.2020.
30.01.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить: стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 6580326,00 грн та стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву вартість невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень у розмірі 1197111,32 грн. Позивач також просив залучити у якості відповідача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву.
Суд протокольною ухвалою відмовив у прийнятті заяви про зміну предмету позову, оскільки, заява позивача за своїм змістом є одночасно заявою про зміну предмету та підстав позову, що не передбачено ГПК України. Оскільки, у прийнятті заяви про зміну предмету позову, в якій містилась вимога до відповідача, якого просив додатково залучити позивач, було відмовлено, суд також протокольною ухвалою відмовив у залученні другого відповідача.
30.01.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 10.02.2020.
10.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
10.02.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 17.02.2020.
14.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6580326,00 грн та вартість невід'ємних поліпшень у розмірі 1197111,32 грн. Заява обгрунтована тим, що обидві позовні вимоги пов'язані з наслідками недійсного правочину і звернені до одного відповідача та доводяться одними і тими ж доказами.
14.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про доповнення до клопотання про призначення судової експертизи.
17.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення у справі судової експертизи, оскільки, відповідне клопотання не було подано разом з позовною заявою та не зазначено, в позовній заяві причину не подання висновку експерта у визначені процесуальним законодавством строки. Крім того, відповідач зазначає, що питання, які просить поставити позивач на вирішення експерту не мають значення для справи.
17.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить поновити строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 17.02.2020 відмовлено відповідачу у поновленні строку для подання відзиву.
Судом розглянуто заяву про зміну предмету позову.
Представник відповідача заперечував проти її прийняття, оскільки, позов доповнено новою позовною вимогою.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про зміну предмету позову, що не суперечить ст. 46 ГПК України, в зв'язку з чим суд протокольною ухвалою прийняв заяву позивача про зміну предмету позову. Справа розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви.
В підготовчому засіданні 17.02.2020 оголошено перерву до 24.02.2020.
В підготовче засідання 24.02.2020 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
В підготовчому засіданні 24.02.2020 судом поставлено на розгляд клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував, оскільки, не впливають на предмет спору обставини, які позивач вважає за необхідне з'ясувати шляхом проведення експертизи.
Представник позивача підтримав своє (останнє) клопотання про призначення експертизи.
Як зазначає позивач у своєму клопотанні про призначення експертизи: "однією з вимог позову є стягнення грошових коштів у розмірі 6 580 326, 00 грн. (що становить вартість частки державної власності - нерухомого майна відповідно до оцінки станом на 31.08.2013 р.), зважаючи на те, що постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 р. у справі № 910/22863/15, зокрема визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Фонду державного майна від 30.05.2013 № 741 "Щодо визначення дати оцінки", позивач вважає, що для розгляду даної справи та випішення питання про стягнення з ФДМУ грошових коштів у розмірі 6 580 326, 00 грн. (що становить вартість нерухомого майна відповідно до оцінки станом на 31.08.2013 р.) є необхідним визначення того, чи відповідає оцінка вартості нерухомого майна, висновок щодо якої затверджено Наказом Фонду державного майна України № 3385 від 25.10.2013р., вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам, а також необхідним є визначення ринкової вартості зазначеного вище нерухомого майна станом на 31.08.2013 р. Крім того, враховуючи що предмет позову доповнено вимогою про стягнення з Фонду державного майна України вартості невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, в розмірі 1 197 111 грн. (що становить вартість невід'ємних поліпшень (частки орендаря - ТОВ "САН 11") відповідно до оцінки станом на 31.08.2013 р.), зважаючи на те, що постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 р. у справі № 910/22863/15, зокрема визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Фонду державного майна від 30.05.2013 № 741 "Щодо визначення дати оцінки", позивач вважає, що для розгляду даної справи та вирішення питання про стягнення з ФДМУ вартості невід'ємних поліпшень необхідним є визначення ринкової вартості таких невід'ємних поліпшень станом на 31.08.2013 р. З'ясування обставин щодо вартості зазначеного нерухомого майна, вартості невід'ємних поліпшень та щодо відповідності оцінки вартості нерухомого майна, висновок щодо якої затверджено Наказом Фонду державного майна України № 3385 від 25.10.2013р., вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам потребує спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а саме необхідні відповідні спеціальні знання щодо аналізу правовстановлювальних документів, матеріалів технічної інвентаризації на об'єкт нерухомого майна, а також документів щодо функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану об'єкта нерухомого майна станом на дату оцінки, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 99 ГПК України є однією із підстав для призначення та проведення судової експертизи у справі." Проведення експертизи позивач просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Крім того, позивач вважає за необхідне витребувати у відповідача документи, необхідні, на його думку, для проведення експертизи: правовстановлюючу документацію, матеріали технічної інвентаризації, акти і звіти попередніх обстежень та досліджень, акти, звіти, оцінки невід'ємних поліпшень, матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) документи, на підставі яких станом на 31.08.2013 р. була здійснена оцінка вартості на нежилі приміщення загальною площею 555,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27 А та були передані в оренду ТОВ «САН 11» за договором оренди № 5930 від 15.08.2011 р., укладеним між ТОВ «САН 11».
Суд розглянув клопотання позивача та вважає його обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню щодо призначення у справі експертизи.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно зі ст. 100 Кодексу, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Особливості проведення судових експертиз визначені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за №705/3145.
Згідно з п. 1.2.2. Розділу І Інструкції, до видів інженерно-технічних експертиз належить: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.
Відповідно до п. 5.2. Глави 5 Розділу II Рекомендацій основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Позивачем було поставлено питання про відповідність оцінки, затвердженої наказом ФДМ України від 25.10.2013 № 3385 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам оціночної процедури.
З огляду на предмет доказування у даній справі та фактичної необхідності встановлення ринкової вартості нежитлових приміщень площею 555,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27 А та вартості невід'ємних поліпшень вищезазначеного майна, здійснених позивачем. Оскільки, накази ФДМ України, на підставі яких нерухоме майно було передано в оренду, а в подальшому відчужено позивачу, були визнані недійсними в судовому порядку і відповідно договір купівлі-продажу також був визнаний недійсним судом є об'єктивна необхідність у визначенні ринкової вартості майна, однак суд не вбачає потреби у з'ясуванні обставин щодо відповідності нормативним актам затвердженої наказом ФДМ України від 25.10.2013 № 3385 оцінки майна, оскільки, вартість майна буде визначена в зв'язку з призначенням у даній справі експертизи, а саме вартість майна та невід'ємних поліпшень входить до предмету доказування у даній справі.
З огляду на вищезазначене, суд самостійно визначає питання, які будуть поставлені на вирішення експертам.
Щодо клопотання про витребування документів, необхідних для проведення експертизи, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Відповідно до ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Оскільки, експертиза призначається у справі, в зв'язку необхідністю у спеціальних знаннях, то саме експерт, який має необхідні спеціальні знання, може визначити необхідні йому для проведення експертизи документи, в зв'язку з чим, у разі недостатності експерту документів, необхідних для проведення експертизи, вони будуть витребувані судом у сторін, на підставі відповідного клопотання експерта.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
Оскільки, у суду відсутні спеціальні знання для визначення ринкової вартості нерухомого майна та вартості невід'ємних поліпшень нерухомого майна, а вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, жодною зі сторін не було подано відповідного експертного висновку з вказаних питань, суд вбачає підстави та необхідність у призначенні у даній справі судової експертизи.
Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Таким чином, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Сторони не заперечували проти доручення проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, в зв'язку з чим проведення експертизи доручається саме цій установі.
Оскільки, позивачем, заявлено клопотання про проведення даної експертизи, то саме на нього судом покладається обов'язок здійснити попередню оплату вартості експертизи.
Щодо заперечень відповідача з приводу несвоєчасного подання позивачем доказів та не надання клопотання про призначення експертизи разом з позовною заявою, суд зазначає, що клопотання про призначення експертизи було подано позивачем одночасно з поданням заяви про зміну предмету позову. І саме в зв'язку з прийняттям судом заяви позивача про зміну предмету позову виникли об'єктивна необхідність у призначенні судової експертизи. З огляду на вищезазначене, заперечення відповідача визнаються судом не обгрунтованими. Крім того, жодна зі сторін не подала експертного висновку суду, а в даному випадку існує об'єктивна необхідність у спеціальних знаннях, в зв'язку з чим суд призначає у справі судову експертизу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Відтак, провадження у даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити по справі № 910/16773/19 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
2.1. Яка ринкова вартість станом на 31.08.2013 нежилих приміщень загальною площею 555,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А (на цокольному, першому, другому та третьому поверхах адміністративної будівлі), що знаходилися на балансі Державного підприємства "Інфоресурс" та в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11"?
2.2. Яка ринкова вартість станом на 31.08.2013 здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11" невід'ємних поліпшень нежилих приміщень загальною площею 555,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А (на цокольному, першому, другому та третьому поверхах адміністративної будівлі)?
3. Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта оригінали всіх (належним чином засвідчені копії), необхідних для проведення експертизи, документів.
4. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11".
5. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу", ст. 100 ГПК України попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
6. Дану ухвалу та матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
7. Зобов'язати судового експерта направити сторонам копію висновку судового експерта.
8. Погодити строк проведення експертизи більше двох місяців.
9. Зупинити провадження у справі № 910/16773/19 на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя І.В.Усатенко