ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
26 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 923/128/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет"
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.02.2019, суддя в І інстанції Литвинова В.В., повний текст якої підписано 25.02.2012 в м. Херсоні
у справі № 923/128/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Херсонбуд"
до відповідачів:
1. Міністерства юстиції України
2. Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С";
2. Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Романа Володимировича,
3. Державного реєстратору відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні, фізичні особи) Калугіної Ірини Олегівни,
4. Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет",
5. Приватного підприємства "Приватне інженерне підприємство "Тоніка",
6. Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Престижбуд",
7. Комерційно - виробничого Приватного Підприємства "Продсервіс",
про визнання протиправним та скасування наказу
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.02.2019 позовні матеріали у справі № 923/128/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Херсонбуд" до Міністерства юстиції України, до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб: ТОВ "КПД-5 С", Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Роман Володимирович, Державний реєстратор відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні, фізичні особи) Калугіна Ірина Олегівна, ПП "Виробнича фірма "Паритет", ПП "Приватне інженерне підприємство "Тоніка", ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд", Комерційно - виробниче Приватне Підприємство "Продсервіс" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 8026/5 від 26.09.2017 року "Про скасування рішень державних реєстраторів" направлено за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 13.01.2020 Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" звернулося з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області, в якій просить її скасувати та направити справу для розгляду до господарського суду Херсонської області.
Одночасно скаржник клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що на дату винесення оскаржуваної ухвали він не мав статусу учасника справи і копія оскаржуваної ухвали на його адресу судом не надсилалась. Процесуальна можливість ознайомитись з матеріалами справи № 923/128/19 виникла у заявника лише з 10.04.2019 року, тобто двома місяцями пізніше встановленого статтею 256 ГПК України строку на апеляційне оскарження ухвали від 25.02.2019 у справі № 923/128/19. На пропущення строків апеляційного оскарження вплинули також й інші обставини, які пов'язані із правомірним очікуванням заявника на винесення господарським судом міста Києва ухвали про закриття провадження у справі. Правомірність такого очікування ґрунтується на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.04.2018 у справі № 910/8424/17, яка ухвалена за наслідками розгляду питання підсудності спору. Визначені позивачем зміст, підстави позовних вимог та суб'єктний склад відповідачів зумовлюють очевидну тотожність справи № 923/128/19 розглянутій Верховним Судом справі № 910/8424/17 і, відповідно, виправдовують об'єктивні і законні очікування заявника на вирішення питання непідсудність даного спору господарському суду. Спонуканням до надання остаточної правової оцінки законності ухвали про передачу справи стала заява іншого учасника провадження про відвід судді з підстав порушення порядку визначення судді для розгляду справи. З дня отримання (16.12.2019 року) ухвали про відмову у відводі від 09.12.2019 заявник невідкладно приступив до підготовки обґрунтованої апеляційної скарги, яка була завершена 12.01.2020 року.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет" судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини 2 цієї статті). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Так, оскаржувана ухвала суду першої інстанції складена та підписана 25.02.2019, отже з цього моменту почався перебіг десятиденного строку, встановленого для її оскарження в апеляційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги було 07.03.2019, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області 13.01.2020, про що свідчить відповідний штемпель суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання апеляційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення, в якому зазначено, що процесуальна можливість ознайомитись з матеріалами справи № 923/128/19 виникла у заявника лише з 10.04.2019 року, тобто двома місяцями пізніше встановленого статтею 256 ГПК України строку на апеляційне оскарження ухвали від 25.02.2019 у справі № 923/128/19.
Отже скаржник мав право на поновлення пропущеного строку відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, до 15.04.2019 включно.
Проте, як зазначено вище, із апеляційною скаргою Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" звернулось лише 13.01.2020 та у якості причини поважності пропуску процесуального строку зазначає також й інші обставини, які пов'язані із правомірним очікуванням заявника на винесення господарським судом міста Києва ухвали про закриття провадження у справі. Правомірність такого очікування ґрунтується на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.04.2018 у справі № 910/8424/17, яка ухвалена за наслідками розгляду питання підсудності спору. Визначені позивачем зміст, підстави позовних вимог та суб'єктний склад відповідачів зумовлюють очевидну тотожність справи № 923/128/19 розглянутій Верховним Судом справі № 910/8424/17 і, відповідно, виправдовують об'єктивні і законні очікування заявника на вирішення питання непідсудність даного спору господарському суду. Спонуканням до надання остаточної правової оцінки законності ухвали про передачу справи стала заява іншого учасника провадження про відвід судді з підстав порушення порядку визначення судді для розгляду справи. З дня отримання (16.12.2019 року) ухвали про відмову у відводі від 09.12.2019 заявник невідкладно приступив до підготовки обґрунтованої апеляційної скарги, яка була завершена 12.01.2020 року.
Наведене позбавило скаржника можливості належним чином підготувати апеляційну скаргу у даній справі у межах строку. При цьому наголошуючи про своє "право на суд", посилається рішення Європейського суду з прав людини, тощо.
Розглянувши наведені обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Такі причини як то очікування на винесення господарським судом міста Києва ухвали про закриття провадження у справі та постанови Великої Палати Верховного Суду, не звільняють учасника справи від обов'язку дотримання загального порядку подання апеляційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
Окрім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється - за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Разом з тим, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Встановивши, що апеляційна скарга подана без доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, колегія суддів залишає вказану апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259 260 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.02.2019 у справі № 923/128/19 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів сплати судового збору у розмірі 2102 грн.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
судді Богатир К.В.
Мишкіна М.А.