проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"24" лютого 2020 р. Справа № 905/473/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.
за участю представників:
позивач - не з'явився;
третя особа - не з'явився;
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком", м. Маріуполь (вх. №3739 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 р. (повний текст рішення складений та підписаний 11.10.19; колегія суддів у складі : головуючий суддя Шилова О.М., судді Демідова П.В., Курило Г.Є.) у справі №905/473/17
за позовом Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком", м. Маріуполь Донецької області
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", м. Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", м. Київ
про визнання кредитного договору недійсним
У лютому 2017 року корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 року у справі № 905/473/17 (колегія суддів у складі : головуючого судді Шилової О.М., судді Демідова П.В., Курило Г.Є.) у задоволенні позову Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним - відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Позивач - корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідності висновків суду, викладених в рішенні суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Донецької області у даній справі скасувати.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2019 року у справі №905/473/17 залишено без руху апеляційну скаргу позивача - корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" на рішення господарського суду Донецької області від 01.10.19 року у справі № 905/473/17.
В ухвалі було зазначено про те, що Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" має усунути встановлені при поданні апеляційної скарзі недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати суду: оригінали або належним чином засвідчені копій поштових квитанцій або поштових накладних з описами вкладення до листів, які б свідчили про надсилання копій апеляційної скарги з додатками на адресу третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой"; уточнену апеляційну скаргу з зазначенням найменування та місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача з зазначенням порушень суду виходячи з п. 5 ч.2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України та уточнену прохальну частину; документи на підтвердження права на підписання апеляційної скарги т.в.о. Генерального директора Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" Якімовичем І.М.
Позивач - Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" усунув недоліки, зазначені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 р., а саме: надав суду документи (опис, фіскальний чек), які свідчать про надсилання апеляційної скарги з додатками, копії уточненої апеляційної скарги на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Дорстрой".
09.01.2020 у зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 905/473/17 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В, суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком". Іншим учасникам справи (відповідачу - Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк", третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорстрой",) встановлено строк до 13.02.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу позивача та доказів надсилання (надання) сторонам у справі копій відзивів та доданих до них документів в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Призначено справу до розгляду на 17 лютого 2020 р. об 11:30 годині.
Сторони правом на участь у засіданні суду не скористались, у судове засідання, не з'явились, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Через канцелярію суду Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 17 лютого 2020 р. розгляд справи відкладено на 24 лютого 2020 р.
Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, 24.02.2020 у засідання не з'явились.
Через канцелярію суду 21.02.2020 суду Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" знову надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.
У відповідності до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зазначає, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Колегія суддів зазначає, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах згідно вимог чинного законодавств.
Колегія суддів, керуючись наведеними нормами, враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні розгляд справи відкладався у зв'язку з клопотанням позивача; з огляду на передбачений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представника позивача не була визнана обов'язковою і його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника і представників відповідача і третьої особи, за наявними матеріалами у справі, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.
Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації (ст.ст.119, 120 Господарського кодексу (далі - ГК) України).
Відповідно до п.1.5. Статуту позивача до складу учасників Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" входить Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой".
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" (Банк, Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" (Позичальник) 05.11.2013 уклали договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю (далі - Кредитний договір).
За умовами п.1.1. Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 53500000,00 грн, кінцевий строк дії кредитної лінії - до 04.11.2014.
Ціль використання коштів - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 24,50% річних.
Згідно з п.п.2.1.-2.4. Кредитного договору для обліку строкової заборгованості Позичальника за кредитом Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк" м.Донецьк, код банку (МФО) 335946 (надалі - "позичковий рахунок"). Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - "транш") на цілі, визначені п.1.1. Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк" м.Донецьк, код банку (МФО) 335946, на підставі письмової заяви Позичальника.
Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк" м.Донецьк, код банку (МФО) 335946, суми відповідного траншу кредиту.
Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора, зазначений в пункті 2.1. Договору, грошових коштів на суму траншу кредиту.
Термін користування Позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати кінцевого строку дії кредитної лінії.
У п.п.2.6.-2.8. Кредитного договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії. Якщо останнє число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування процентів здійснюється напередодні.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом "факт/360" (фактична кількість днів користування кредитом у місяці та 360 днів в році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, по 05 число місяця (включно), наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії, на рахунок № НОМЕР_3 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк" м.Донецьк, код банку (МФО) 335946.
Відповідно до п.2.14., підп.2.14.1.-2.14.4. Кредитного договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначених п.1.1. Договору, в такому порядку: про намір змінити розмір процентів за надання кредиту Кредитор зобов'язаний повідомити Позичальника не пізніше, ніж за 15 робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.
У разі, якщо Позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів за кредитом, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного в підп.2.14.1. Договору, підписати надану Кредитором додаткову угоду про внесення змін до Договору та повернути її Кредитору.
У разі, якщо Позичальник не погодиться з запропонованими Кредитором розмірами процентів, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного в підп.2.14.1. Договору, повернути Кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з цим Договором, в повному обсязі. Після сплати Позичальником зазначених сум дія Договору вважається припиненою. У випадку, якщо протягом строку, зазначеного в підп.2.14.1. Договору, від Позичальника не надійде письмової відповіді про незгоду на зміну процентної ставки за кредитом, або Позичальником не буде підписана додаткова угода до Договору, буде вважатися, що ним узгоджена змінена процентна ставка і після спливу зазначеного строку Кредитор має право застосовувати відповідно до умов Договору новий розмір процентної ставки.
Згідно з п.3.1., підп.3.1.1.-3.1.3. Кредитного договору Кредитор зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати виконання позичальником підп.3.3.1. Договору [підп.3.3.1. передбачає обов'язок Позичальника надати Кредитору документи, необхідні для видачі кредиту], відкрити Позичальнику в РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк" м.Донецьк, код банку (МФО) 335946, рахунок, за яким обліковується кредит; завчасно повідомляти Позичальника про намір змінити розмір процентної ставки та комісії в порядку, визначеному п.2.14. Договору; надати Позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Зобов'язання Кредитора щодо надання Позичальнику кредиту дійсне протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору. У разі неотримання Позичальником першого траншу кредиту протягом вказаного терміну, Кредитор не несе безумовних зобов'язань з надання кредиту за Договором.
В підп.3.2.4. Кредитного договору зазначено, що Кредитор має право вимагати від Позичальника надання ним та/або третьою особою додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язань за Договором, та/або проведення їх повної чи часткової заміни; або вимагати повернення Кредитору існуючої суми заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, які пов'язані з Договором, в повному обсязі протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги Кредитора у разі: погіршення фінансового стану Позичальника, який визначається за методикою Кредитора; настання обставин, які призвели до зменшення ринкової вартості предмета застави/іпотеки; виникнення або збільшення збитків за останній звітний період більш ніж на 20 % порівняно з попереднім звітним періодом; перенесення кредиту до групи з більш високим рівнем ризику; зменшення грошових надходжень на поточний рахунок Позичальника за місяць, що минув, більш ніж на 25% порівняно з середньомісячними надходженнями за останні 3 місяці, що передували дню видачі першого траншу кредиту.
В п.8.3. Кредитного договору визначено, що він набирає чинності з дати укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Додатковими угодами №1 від 20.12.2013 та №2 від 31.03.2014 до Кредитного договору сторони домовлялись про зміну терміну для забезпечення оформлення в забезпечення виконання зобов'язань за Договором майновим поручителем Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (т.1, а.с.30, 31).
Додатковою угодою №2/1 від 22.04.2014 сторони доповнили Кредитний договір підпунктом 2.13.1., в якому встановили черговість погашення Позичальником заборгованості за Договором (т.1, а.с.32).
Додатковими угодами №3 від 30.04.2014 та №4 від 08.05.2014 до Кредитного договору сторони доповнили п.1.3. підпунктами 1.3.3. та 1.3.4. відповідно (т.1, а.с.33, 34).
Кредитний договір та Додаткові угоди до нього підписані та скріплені печатками від імені обох сторін.
Рішенням від 19.01.2017 у справі №905/3181/16, яке набрало законної сили, встановлено, що на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти (т.1, а. с. 129, зворотній бік, а. с.131).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Як стверджує позивач, Кредитний договір вчинений із порушенням порядку погодження з учасниками позивача як корпорації, до складу якої входить Позичальник, і не відповідає вимогам ЦК України, ГК України та Закону "Про фінансові послуги", у зв'язку з чим позивач просить визнати Кредитний договір недійсним.
Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 ст. 640 ЦК України).
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України (а саме: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч.1-3 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина третя ст. 6 ЦК України надає сторонам договору право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли в актах цивільного законодавства прямо вказано про те, що сторони в договорі не можуть відступити від положень цих актів, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За визначенням, що міститься в ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з п. 9 абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону "Про фінансові послуги" договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Ані ч. 2 ст. 345 ГК України, ані ч.1 ст.6 Закону "Про фінансові послуги" не встановлюють порядку укладення кредитних договорів чи їх обов'язкових реквізитів, відсутність яких була б підставою для визнання такого договору недійсним. У названих нормах визначені загальні ознаки кредитного договору, однак не зазначено про те, що перелічені його умови є істотними (обов'язковими) умовами, відсутність яких свідчитиме про недійсність договору.
Отже, відповідно до закону істотними умовами кредитного договору як господарського договору є умови про предмет, ціну та строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Тобто, якщо укладаючи господарський договір, сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, то може мати місце визнання договору неукладеним, а не визнання його недійсним.
При цьому, згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у Постанові від 25.06.2011 у справі №7/221-09, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.
Отже, посилання позивача на те, що всупереч вимогам ч.2 ст.6 Закону "Про фінансові послуги" та ч.2 ст.345 ГК України оспорюваний договір не містить умов про обов'язки і будь-яку відповідальність Банка, є необґрунтованими, оскільки законом прямо не передбачена недійсність кредитного договору у разі відсутності таких умов. Крім того, у випадку невиконання або неналежного виконання Банком умов Кредитного договору Позичальник наділений правом застосувати до Банка відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України.
Дослідивши умови Кредитного договору, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що в договорі погоджені всі істотні умови: предмет, ціна та строк дії договору; також погоджені умови, строки, порядок видачі і погашення кредиту, порядок нарахування та сплати процентів, процентна ставка, види забезпечення зобов'язань Позичальника, права та обов'язки сторін, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність Позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Отже, твердження позивача про те, що Кредитний договір не містить умови про загальну вартість наданого кредиту, чіткого та повного порядку його погашення, умов і порядку його видачі, порядку сплати за кредит (т.1, а.с.9), спростовуються змістом Кредитного договору.
У разі незгоди з умовами вказаного договору Позичальник був вправі відмовитися від підписання договору або вимагати внесення змін у положення договору, які його не влаштовують. Проте доказів незгоди Позичальника як сторони Кредитного договору з його умовами (протоколів розбіжностей та узгодження розбіжностей, проектів додаткових угод, листування тощо) матеріали справи не містять.
Отже, сторони Кредитного договору дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, підписали договір та приступили до виконання взятих на себе зобов'язань.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до п.п.2, 3 ст.6 Закону "Про фінансові послуги" фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу.
Пункт 2.14. Кредитного договору передбачає право Банка в обумовлених Договором випадках ініціювати зміну розміру процентів, визначених п.1.1. Договору, шляхом надання Позичальнику для підписання відповідної додаткової угоди. У разі, якщо Позичальник не погодиться з запропонованими Кредитором розмірами процентів, підп.2.14.3. Кредитного договору передбачає обов'язок Позичальника протягом 15-ти робочих днів повернути Кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з цим Договором; після сплати Позичальником зазначених сум дія Договору вважається припиненою.
Змістом наведених умов Кредитного договору не встановлене одностороннє право Банка збільшувати відсоткову ставку за користування кредитними коштами або вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку Кредитний Договір у разі незгоди Позичальника із пропозицією Банку збільшити процентну ставку. Тобто в умовах Договору відсутні ознаки односторонньої зміни зобов'язань з ініціативи відповідача.
З огляду на викладене суд дійшов висновків про те, що:
- положення оспорюваного Договору відповідають внутрішньому волевиявленню сторін та є обов'язковими для виконання ними в редакції, визначеній Договором з урахуванням змін, внесених додатковими угодами;
- положення Кредитного договору відповідають загальним вимогам, які ставляться до правочину, та спеціальним нормам, що застосовуються до кредитних договорів;
- позивач не довів порушення положеннями оспорюваного Договору приписів ст.1056-1 ЦК України та ст.6 Закону "Про фінансові послуги";
- оскільки відповідач виконав умови Кредитного договору та видав кредитні кошти Позичальнику (див. рішення від 19.01.2017 у справі №905/3181/16; т.1, а.с.129, зворотній бік, а.с.131), то цей Договір не можна вважати таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені.
Позивач також зазначає, що Кредитний договір з боку відповідача підписаний виконуючим обов'язки директора РУ ПАТ "КБ ПІВДЕНКОМБАНК" м. Донецьк Блощицьким Олександром Васильовичем на підставі довіреності №135 від 28.10.2013, однак документи стосовно повноважень цієї особи позивачу не надавались. Позивач вважає, що при огляді Кредитного договору та додаткових угод до нього можна попередньо встановити, що підписання Кредитного договору не здійснене особисто Блощицьким О.В., оскільки характер підпису є різним на Кредитному договорі та додаткових угодах, а підпис на самому Кредитному договорі є повністю ідентичним на кожному аркуші і є здійсненим за допомогою факсимільного відтворення підпису (факсімільє).
З метою встановлення відповідних обставин неодноразово призначались у справі судові експертизи, однак, факт встановлення недійсності підпису в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач у цій справі як особа, що стверджує про вади підписання Кредитного договору, має довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування заявленої позовної вимоги.
Проте, обов'язок доведення стверджуваних позивачем обставин під час призначення та проведення судових експертиз ним не виконаний.
На підставі викладеного, колегія суддів підтримує висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання оспорюваного кредитного договору недійсним.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 року у справі №905/473/17 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 р. у справі №905/473/17 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2020 року.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Хачатрян В.С.