27 лютого 2020 року Справа № 460/1680/19 пров. № 857/13830/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (суддя Щербаков В.В., м.Рівне, повний текст складено 30 вересня 2019 року) у справі за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області (правонаступник Головне управління ДПС у Рівненській області) до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, -
У липні 2019 року Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - Головне управління) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з позивача до бюджету податкового боргу в сумі 47726,27 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги наводячи норми матеріального права та окремі обставини справи вказує, що станом на день розгляду справи судом, податковий борг в сумі 47726,27 грн не був повністю підтверджений, оскільки в суді розглядалась справа про скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) на підставі, який такий борг виник.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Проте, до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання Головного управління про процесуальне правонаступництво, яке обґрунтовано тим, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.05.2019 зареєстровано юридичну особу - Державну податкову службу України (далі - ДПС), запис №10741350000085321, 31.07.2019 зареєстровано юридичну особу - Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - Головне управління-1), запис №16081020000015074. Наказом ДПС від 12.07.2019 №14 затверджено Положення про Головне управління-1, відповідно до пункту 1 якого, Головне управління-1 є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління.
Відтак, з урахуванням положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне замінити позивача його правонаступником - Головним управлінням-1.
Також позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду по справі №460/2292/19, що перебуває у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою відповідача про скасування ППР від 19.03.2019 №№0003641304, 0003631304 грошові зобов'язання по яких лягли в основу спірної у цій справі суми боргу.
Разом з тим, апеляційний суд відхиляє таке клопотання, оскільки Восьмим апеляційним адміністративним судом станом на 20.02.2020 уже ухвалено судове рішення по справі №460/2292/19.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день розгляду справи, податковий борг відповідача в сумі 47726,27 грн повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості відповідачем не надано.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з таких міркувань.
Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що станом на день звернення позивача до суду з позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 47726,27грн, а саме:
податок на додану вартість (далі - ПДВ) із ввезених на територію України товарів - 32811,81 грн;
мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами господарської діяльності - 14914,46 грн.
Дана заборгованість виникла за результатами донарахованих штрафних санкцій за актом поточного року та нараховано пені на борг минулих років, на підставі чого Головним управлінням прийняті наступні ППР від 19.03.2019:
№0003631304 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 28693,53 грн (основне зобов'язання 22954,82 грн, штрафні (фінансові) санкції 5738,71 грн);
№0003641304 про збільшення суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться, на загальну суму 13042,51 грн (основне зобов'язання 10434,01, штрафні (фінансові) санкції 2608,50 грн (а.с.7-18).
Не погоджуючись із наведеними ППР відповідач оскаржив такі в судовому порядку.
18 лютого 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/2292/19 (далі - Постанова) задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування ППР щодо збільшення сум грошових зобов'язань з ПДВ та мита. Визнано протиправними та скасовано ППР №№№№0003641304, 0003631304.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на те, що рішення суб'єкта владних повноважень на підставі яких позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 47726,27 грн Постановою визнані протиправними та скасовані, вони втратили свою чинність та не можуть бути доказами наявності такого податкового боргу, тому позовні вимоги Головного управління про стягнення такого боргу є безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов Головного управління не підлягає задоволення виходячи із встановлених вище обставин справи.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи дійшов до передчасного висновку про задоволення позову Головного управління, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Водночас, як видно з матеріалів справи за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3010,50 грн, який у відповідності до статті 139 КАС підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління-1.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ: 43142449) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3010 (три тисячі десять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок судових витрат у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року.