26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/67/19 пров. № А/857/7/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гудима Л.Я.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року (прийняте у м. Луцьку суддею Дмитруком В.В.) в адміністративній справі № 140/67/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області перерахувати йому пенсію з 01.01.2018 в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, виплатити перераховану пенсію та виплачувати її надалі у вказаному розмірі.
Позов обґрунтовував тим, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років (37 років) згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), виходячи з розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Проте з 01 січня 2018 року відповідач здійснив перерахунок призначеної йому пенсії із розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення, чим порушив його конституційні права на отримання пенсії відповідно до вислуги років військової служби.
Вважає, що у відповідача не було правових підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ у Волинській області, яке вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У доводах апеляційної скарги ГУ ПФУ у Волинській області зазначає, що ним правомірно проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії позивача із 70 % грошового забезпечення, оскільки з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок раніше призначених пенсій здійснено з 01 січня 2018 року за нормами законодавства, чинного на час перерахунку. Зазначає, що при розгляді цієї справи необхідно враховувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18, згідно якого відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні, має залишатися незмінним.
Пенсію ОСОБА_1 призначено в розмірі 85 % грошового забезпечення. Отже, зобов'язавши пенсійний орган провести перерахунок пенсії із застосуванням 90 % грошового забезпечення та невірно застосувавши висновок у зразковій справі, суд порушив норму процесуального права, а саме пункт 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Згодом стаття 13 Закону № 2262-ХІІ піддавалась редакції, і максимальний розмір пенсії було замінено з 85 % на 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
8 липня 2011 року прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема, у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
27 березня 2014 року прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова КМУ № 704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Державного департаменту України з питань виконання покарань, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII; пенсію йому було призначено з 01.12.1999 у розмірі 85 % від суми грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії, пенсійним посвідченням від 21.01.2000 № 41 (а.с. 14, 52).
З 01.01.2005 позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, що підтверджується повідомленням від 20.01.2005 № 51 (а.с. 35).
Як видно з автоматизованої системи розрахунку пенсій, пенсія у розмірі 90 % грошового забезпечення виплачувалася позивачу до здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018, виходячи із розміру 70 % грошового забезпечення (а.с. 36).
А як видно із цього розрахунку, пенсія обчислена із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500 грн, оклад за військове звання - 1340 грн, надбавка за вислугу років 50 % - 3420 грн. Відтак розмір перерахованої пенсії з 01.01.2018 з урахуванням надбавки до пенсії (3 категорія ЧАЕС) в розмірі 113,88 грн складає 7295,88 грн.
13.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90 % від грошового забезпечення, проте ГУ ПФУ у Волинській області листом від 26.12.2018 № 1442/Д-01 повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії з урахуванням 70 % грошового забезпечення здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII.
Не погоджуючись із таки діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
З наведеного видно, що ця справа відповідає ознакам типової справи, викладених в рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду висловлені у рішенні від 04 лютого 2019 року по зразковій справі № 240/5401/18.
У цьому рішенні Верховним Судом щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсії у належному розмірі зроблено такі висновки.
Стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ № 103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Вказані висновки Верховного Суду враховані судом першої інстанції при розгляді цієї справи.
Щодо доводів ГУ ПФУ у Волинській області про належне врахування правового висновку Верховного Суду, згідно якого відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні має залишатися незмінним, колегія суддів зазначає таке.
При призначенні пенсії позивачу максимальний її розмір не повинен був перевищувати 85 % відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 3 (до якої відноситься позивач) не повинен перевищувати 90 %.
Згодом, внаслідок змін законодавства загальний розмір пенсії не повинен був перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
01.01.2005 позивачу встановлена пенсія за вислугу років у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення.
На цей час жодних обмежень щодо зміни відсоткового розміру пенсії від грошового забезпечення з 85 % на 90 % законодавством визначено не було. Відповідний стаж позивача та його статус особи, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 3 на час призначення пенсії дозволяв встановлення йому пенсія за вислугу років у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення.
Крім того, колегія суддів вважає, що правовий висновок Верховного Суду в першу чергу базується на позиції, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов КМУ № 704 та № 103, тому застосування у спірному випадку органом пенсійного фонду статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним.
Колегія суддів також зазначає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислене відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Цей принцип також застосовується і до відсоткового значення розміру основної пенсії, яке було збільшене відповідно до чинного на той час законодавства.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача у розмірі 90 % при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та вірно врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 291, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року в адміністративній справі № 140/67/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку лише з підстав, визначених частиною п'ятою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Л. Я. Гудим
Н. В. Ільчишин
Постанова в повному обсязі складена 27 лютого 2020 року.