27 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005537 пров. № А/857/1525/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Багрія В. М.
суддів -Качмара В. Я.
Старунського Д. М.
перевіривши апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005537 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регно Італія УА" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування карток відмови,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005537 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регно Італія УА" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування карток відмови.
Галицькою митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу на вказане рішення. Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом також заявлено клопотання про зменшення сплати судового збору, яке обґрунтоване обмеженим фінансуванням коштів, призначених для сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне правове положення передбачено ст.8 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.
Однак, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо зменшення сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого зменшення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для зменшення сплати судового збору.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, розглянувши клопотання апелянта про зменшення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.
Керуючись ст.ст. 132, 133 КАС України, -
У задоволенні клопотання Галицької митниці Держмитслужби про зменшення сплати судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Багрій
судді В. Я. Качмар
Д. М. Старунський