про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 120/3143/19-а
27 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Донецького прикордонного загону (в/ч 9937) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецький прикордонний загін (в/ч 9937), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - військова прокуратура Маріупольського гарнізону, про визнання дій протиправними,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви апелянт зазначає, що копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2019 року отримав 03.01.2020 року, а тому з урахуванням положень ст.295 КАС України подав скаргу.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Так, у апеляційній скарзі позивачем зазначено, що копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року ним отримано 03 січня 2020 року, а відтак апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня отримання.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції прийнято 23 грудня 2019 року в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження, копію якого відповідачем отримано 03 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 18). Водночас, апеляційну скаргу надіслано поштою 15 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 березня 2018 року по справі № 554/7661/17 належними доказами на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення є оригінал поштового конверту із відміткою дати відправки оскаржуваного рішення судом, довідки відділення поштового зв'язку або документального підтвердження судом першої інстанції стосовно дати направлення та отримання скаржником оскаржуваного судового рішення.
Натомість, належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не надано.
Також, матеріали справи не містять жодних доказів вжиття відповідачем заходів, спрямованих на подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, або у період з 03.02.2020 по 15.02.2020.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає підстави пропуску строку апеляційного оскарження, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку, не поважними, оскільки вони не підтверджені належними письмовими доказами, а тому в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
визнати неповажними причини пропуску Донецького прикордонного загону (в/ч 9937) строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року.
У задоволенні клопотання Донецького прикордонного загону (в/ч 9937) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.