Справа № 560/2636/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
27 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просила:
Визнати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про не врахування до трудового стажу при призначенні пенсії періоду з 01.10.1992 по 26.10.1995 в торгівельному підприємстві "Електротовари" протиправним.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати період з 01.10.1992 по 26.10.1995 в торгівельному підприємстві "Електротовари" при призначенні пенсії за віком до трудового стажу та здійснити перерахунок пенсії з часу звернення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) три. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком. При призначенні пенсії до страхового стажу не було зараховано період роботи з 01.10.1992 по 26.10.1995 в Торгівельному підприємстві "Електротовари", оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 від 06.08.1978 запис номер 19 про звільнення з Торгівельного підприємства "Електротовари" м.Славута не зазначено номер наказу на підставі якого внесено запис до трудової книжки.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про не врахування до трудового стажу при призначенні пенсії періоду з 01.10.1992 по 26.10.1995 в торгівельному підприємстві "Електротовари" протиправним.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати період з 01.10.1992 по 26.10.1995 в торгівельному підприємстві "Електротовари" при призначенні пенсії за віком до трудового стажу ОСОБА_1 та здійснити перерахунок пенсії з часу звернення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) три. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що записи в трудовій книжці позивача за період з 01.10.1992 по 26.10.1995 в торгівельному підприємстві "Електротовари" не відповідають встановленим законом вимогам, оскільки не зазначено номер наказу на підставі якого внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 .
З урахуванням вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 03.04.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж позивачки на момент призначення пенсії становив 29 років 5 місяців 26 днів.
При призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу не було зараховано період роботи з 01.10.1992 року по 26.10.1995 року в Торгівельному підприємстві "Електротовари", оскільки в трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 від 06.08.1978 року запис номер 19 про звільнення з Торгівельного підприємства "Електротовари" м.Славута здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, а саме не зазначено номер наказу на підставі якого внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 .
Про це позивачку було повідомлено листом № 3026/03.15 від 07.08.2019 року.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивачка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ст.7 Закону № 1788-XII, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Статтею 12 Закону № 1788-XII встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно із п."а" ч.3 ст.56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п.1-2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно із п.3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок ведення трудових книжок працівників регулює Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерства праці № 58 від 29.07.1993.
Відповідно до п.2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Разом з тим, як було зазначено вище відповідно до п.2.6. Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що у трудовій книжці позивача міститься відповідний запис про період роботи з 01.10.1992 року по 26.10.1995 року в Торгівельному підприємстві "Електротовари", однак такий запис внесено без номера наказу про звільнення.
Колегією суддів встановлено, що записи про звільнення з роботи позивача посвідчено печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.
Суд також звертає увагу на той факт, що після вказаного вище запису місяться й інші подальші записи у трудовій книжці позивачки починаючи з 27.10.1995, що свідчить про продовження її трудової діяльності.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивачка не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачкою, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивачки за спірний період.
Водночас, позиція відповідача про те, що відсутність номеру наказу про звільнення суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників належним чином оцінена судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення і доводи апеляційної скарги не містять належних аргументів, які б спростовували протиправність такого висновку відповідача.
Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) та від 29 березня 2019 року у справі № 548/2056/16-а (адміністративне провадження № К/9901/44334/18), в яких суд касаційної інстанції зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи до заяви підтверджують його право на призначення пенсії, а відтак відповідач не мав належних правових підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.