Справа № 724/2121/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Руснак А.І.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
27 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Новака Андрія Володимировича на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 січня 2020 року (повне рішення складено 13 січня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Новака Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ №612277 від 21 вересня 2018 року,
в грудні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Хотинський районний суд Чернівецької області із позовом до інспектора патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Новака Андрія Володимировича (відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ № 612277 від 21 вересня 2018 року.
Хотинський районний суд Чернівецької області рішенням від 13.01.2020 позов задовольнив частково. Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 612277 від 21.09.2018, винесену інспектором патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Новака Андрія Володимировича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Також, закрив провадження у справі. В решті частині позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що у позивача відсутні обставини, що об'єктивно перешкоджали реалізувати своє право на подання належним чином оформленого позову протягом десяти днів з дня винесення постанови, оскільки про прийняте відносно ебе рішення він дізнався 21.08.2018 року, проте відмовився від отримання постанови на місці розгляду справи.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 612277 від 21.09.2018 року, складеної інспектором 2 роти 1 батальйону УПП в Чернівецькій області капралом поліції Новаком Андрієм Володимировичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що «21.09.2018 року водій керуючи т/з, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Санкція частини 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ст. 222 КУпАП України визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які мають право розглядати органи Національної поліції.
Згідно положень статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не надав суду докази на спростування обґрунтування вимог позивача, зокрема, доказів, які б підтверджували те, що позивач ОСОБА_1 порушив ПДР України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений частиною 2 статті 122 КУпАП, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею підлягала скасуванню, а справа - закриттю.
Також, судом першої інстанції надано належну правову оцінку щодо відмови в задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправною постанови інспектор УПП в Чернівецькій області Новака А.В.
Доводи апеляційної скарги, що у позивача відсутні обставини, що об'єктивно перешкоджали реалізувати своє право на подання належним чином оформленого позову протягом десяти днів з дня винесення постанови, оскільки про прийняте відносно себе рішення він дізнався 21.08.2018 року, проте відмовився від отримання постанови на місці розгляду справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не було надано належних доказів щодо надсилання постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ №612277 від 21 вересня 2018 року позивачу (в зазначеній постанові відсутній запис про надсилання рекомендованим листом), а також про отримання позивачем відповідної постанови.
Зважаючи на викладене у позивача, за відсутності тексту та реквізитів постанови про адміністративне правопорушення не було можливості оскаржити зазначену постанову.
Колегія суддів зазначає, що під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Новака Андрія Володимировича залишити без задоволення, а рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 січня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.