Справа № 560/1805/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
19 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ткач В.В.,
представника позивача: Пасічника Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (повний текст якого складено в м. Хмельницькому 15 листопада 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд", про визнання протиправним та скасування рішення,
у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області (КДКА Хмельницької області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд", про визнання протиправним і скасування рішення КДКА Хмельницької області №19 від 17 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" Пославського В.В. від 10.01.2019 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на те, що відповідачем протиправно прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно нього, оскільки перевірка відомостей за скаргою директора ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" ОСОБА_2 проведена неналежним чином, без витребування та дослідження документів та письмових доказів.
При цьому, зазначив про те, що не існує конфлікту інтересів, а зміст скарги стосовно нього обумовлено бажанням ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" в непроцесуальний спосіб вплинути на правову позицію адвоката у справі та використати право звернення до комісії як засіб тиску на адвоката.
Крім того, зазначив про те, що відповідачем в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» оскаржуване рішення направлено позивачу через три тижні після його прийняття.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, до початку розгляду справи подала клопотання з проханням розглянути справу без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.01.2019 року на адресу КДКА Хмельницької області надійшла скарга ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд" щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 .
У скарзі зазначається про те, що адвокат Пасічник С ОСОБА_3 П ОСОБА_3 протягом 2005-2006 років здійснював представництво інтересів ВАТ “Фірма “Хмельницькбуд”, з яким раніше перебував в трудових відносинах, по справі №2-147/05 за позовом ОСОБА_4 до ВАТ “Фірма “Хмельницькбуд” про усунення перешкод в користуванні майном (гаражами по вул. Володимирська, 109) та по інших судових справах. ВАТ “Фірма “Хмельницькбуд” в 2011 році було перетворено в ПАТ “Фірма Хмельницькбуд”, а в 2017 році - в ПрАТ “Фірма “Хмельницькбуд”. З 2011 року і по теперішній час адвокат Пасічник С.П. здійснює представництво інтересів протилежної сторони - ОСОБА_4 по справах, в яких відповідачем або позивачем є ПАТ “Фірма “Хмельницькбуд”.
За таких обставин, 17.02.2019 року позивачу було надіслано копію скарги із доданими до неї документами та запропоновано в 5-ти денний термін з моменту отримання даного листа надати письмове пояснення по суті порушених питань у скарзі ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд".
17.04.2019 року відповідачем повторно було надіслано позивачу копію скарги із доданими до неї документами та запропоновано в 5-ти денний термін з моменту отримання даного листа надати письмове пояснення по суті порушених питань у скарзі ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд".
Пропозиція надати пояснення по суті скарги була отримана позивачем 03.05.2019, що підтверджується копіями поштової квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач у встановлений термін письмових пояснень по суті скарги не надав, клопотання про надання додаткового строку для написання пояснень також не подавав.
За таких обставин, член дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області - Костюк В.В. 17 травня 2019 року підготував довідку, у якій виклав обставин, виявлені під час перевірки на підставі наявних у справі матеріалів.
Так, за результатами встановлених обставин, останній дійшов висновку про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та вніс голові дисциплінарної палати КДКА пропозицію порушити відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу.
За результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА більшістю голосів членів палати, які брали участь у її засіданні, вирішила порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №137 від 15.10.1994, видане Хмельницькою обласною КДКА), та призначити справу до розгляду на 18.06.2019 року, про що прийнято відповідне рішення №19 від 17 травня 2019 року.
Копія рішення №19 від 17 травня 2019 року та довідки члена дисциплінарної палати КДКА були направлені адвокату ОСОБА_1 . та отримані ним 13.06.2019 року.
22 травня 2019 року, після прийняття КДКА рішення про порушення відносно адвоката дисциплінарної справи, на адресу КДКА надійшли письмові пояснення адвоката Пасічника С ОСОБА_5 , у яких він висловив незгоду із доводами скарги ПАТ “Фірма “Хмельницькбуд” та додав до пояснень копії документів.
15 червня 2019 року КДКА отримало клопотання позивача про відкладення розгляду дисциплінарної справи, призначеного на 18 червня 2019 року, у зв'язку із хворобою адвоката.
18 червня 2019 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області розгляд дисциплінарної справи по суті відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ПАТ “Фірма “Хмельницькбуд” відкладено на 31.07.2019 року, про що повідомлено адвоката та скаржника.
Крім того, 03 липня 2019 року проведено засідання дисциплінарної палати на якому прийнято рішення про виправлення описки у рішенні від 17 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із рішенням відповідача про порушення дисциплінарної справи позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для його прийняття.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Так, Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон №5076-VI) визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 2 Закону №5076-VI адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Статтею 33 Закону №5076-VI визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Статтею 34 Закону №5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до ст. 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Тобто, витребування інформації, необхідної для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, є правом члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який останній використовує на власний розсуд, з урахуванням обставин відповідної справи.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно із ст. 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Таким чином, сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката жодним чином не встановлює в його діянні факту вчинення ним дисциплінарного проступку.
Щодо тверджень апелянта про те, що відповідачем не було доведено встановлення ознак дисциплінарного проступку у діяннях адвоката ОСОБА_1 та не було доведено достатність формулювання дисциплінарного проступку позивача, й наявності доказів реальних неетичних дій такого адвоката, оскільки надання судом оцінки діям адвоката та доводам, викладених в у скарзі ПАТ “Фірма “Хмельницькбуд” є передчасними, так як вказане є предметом дослідження під час розгляду самої дисциплінарної справи та прийняття відповідного рішення у дисциплінарній справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку.
Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.
Крім того, п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів особи, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецендентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи відносно позивача є рішенням КДКА, яке по своїй суті не порушує прав та інтересів позивача, є проміжним процесуальним рішенням, яке передує розгляду дисциплінарної справи та на вказаній стадії позивач має можливість надати КДКА докази на спростування доводів, які викладені у заяві (скарзі).
Лише рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності породжує у позивача права та обов'язки, які є обов'язковими до виконання та може порушувати права та інтереси адвоката.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таким чином, суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.07.2018 року у справі №822/759/17.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 лютого 2020 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.