Справа № 718/3473/19
Головуючий у 1-й інстанції: Масюк Л.О.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
27 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Курка О. П. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2019 року (ухвалене в м. Кіцмань) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора, сержанта поліції батальйону №1 роти №4 УПП в Чернівецькій області Матіоса Артура Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора, сержанта поліції батальйону №1 роти №4 УПП в Чернівецькій області Матіоса Артура Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2019 року повернуто позовну заяву позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 300, 3004 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 лютого 2020 року, з урахуванням ч.2 ст. 312 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що 06 грудня 2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач 17 грудня 2019 року оскаржив її до суду.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2019 року було повернуто адміністративний позов, у зв'язку з тим, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом визначений ч.2 ст.286 КАС України.
Колегія суддів не погоджується із прийнятою ухвалою, з огляду на наступне.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так ч.2 ст.286 КАС України регламентовано, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,-протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З аналізу наведених правових норм вбачаться, що перебіг строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху починається з моменту вручення такої постанови особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналізуючи вищезазначені приписи КАС України, колегія суддів зауважує, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Згідно з ч.1 п.3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що право повернення адміністративного позову, виникає у суду лише за наявності залишення адміністративного позову без руху.
Тобто, при вирішенні питання про повернення позовної заяви з підстав пропущення строку звернення до суду з таким позовом, суд повинен дотримуватись певного алгоритму дій.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при поверненні адміністративного позову, суд першої інстанції помилково застосував підстави, передбачені п.9 ч.4 ст.169 КАС України, якою визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, оскільки вказану норму можливо застосовувати лише після реалізації судом ч.1 ст.123 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, як слідує з матеріалів справи, ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу без надання ОСОБА_1 можливості звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити підстави для його поновлення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства свідчить, що постановлена передчасно оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора, сержанта поліції батальйону №1 роти №4 УПП в Чернівецькій області Матіоса Артура Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення скасувати.
Справу направити до Кіцманського районного суду Чернівецької області для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Курко О. П. Біла Л.М.