27 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 461/7508/19 пров. № А/857/1632/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Старунського Д.М., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2019 року (суддя першої інстанції Стрельбицький В.В., м. Львів, повний текст складено 20.12.2019),
03.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №2997/20900/19 від 24.09.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 481 МК України та накладення адміністративного стягнення в розмірі 17000 гривень.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2019 року позов задоволено. Скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. №2997/20900/19 від 24.09.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 481 МК України та накладення адміністративного стягнення в розмірі 17000 гривень.
Із цим рішенням не погодилася Галицька митниця ДФС та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що ввезення транспортного засобу на митну територію України гр. ОСОБА_1 підтверджено за допомогою електронних баз даних «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ, а також даними з відомчої підсистеми «Аркан», надісланої листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України №27369/7/99-99-20-02-03-17 від 22.08.2019. Крім того, покликається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги документи, що слугували підставою для пропуску на митну територію України транспортного засобу, а саме: паспорт для закордонних поїздок гр. ОСОБА_1 номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; довіреність ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) видане гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3 гр. ОСОБА_4 . Обов'язок вивезення такого покладено на позивача, оскільки в нього наявні документи на право користування цим транспортним засобом, що стали підставою для пропуску автомобіля через кордон.
Апеляційним судом було здійснено заміну відповідача на Галицьку митницю Держмитслужби у зв'язку з реорганізацією контролюючого органу.
Позивач та його представник у судове засідання повторно не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки на зазначену електронну адресу, що підтверджено матеріалами справи.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 28.07.2019 близько 22 години 46 хвилин гр. Республіки Польща ОСОБА_4 , прямуючи у приватну поїздку з України у Республіку Польща, прибув в зону митного контролю митного поста «Грушів» Львівської митниці, в якості пасажира легкового автомобіля «Аudi А6 2.5 ТDI», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , країна реєстрації Республіка Польща, в'їхав в зону митного контролю смугою руху «зелений коридор».
Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про пасажирів, які у ньому переміщуються через митний кордон України, в АСМО «Інспектор» спрацював АСАУР (коди 401-1, 801-1 «По даній особі (особам) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення...»), що стосується гр. Республіки Польща ОСОБА_4 , який 23.05.2018 ввіз на митну територію України в зоні діяльності Львівської митниці в режимі «тимчасового ввезення» автомобіль марки «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 країна реєстрації Республіка Польща, який згідно з інформацією бази даних ЄАІС Держмитслужби України станом на 28.07.2019 за її межі не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений.
За результатами розгляду справи, заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромним Я.І. винесено постанову від 24.09.2019 №2997/20900/19, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17000 гривень, за те, що він перевищив встановлений статтею 380 Митного Кодексу України строк транзитного перевезення автомобіля марки «Ford Galaxy», VIN НОМЕР_6 , більше ніж на десять діб.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова митного органу є протиправною.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно вимог ст. 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Частиною 4 статті 75 Митного кодексу України передбачено, що якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені органу доходів і зборів у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому цим Кодексом. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими.
Вимогами ст. 103 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Частиною 1 статті 380 МК України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до частини 3 статті 481 Митного кодексу України, передбачено, що перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставами для притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, є, зокрема, порушення строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на десять діб.
Як на незаконність оскаржуваної постанови, позивач вказав на те, що зазначений транспортний засіб у його користуванні та володінні ніколи не перебував. Також зазначив, що при перетинанні кордону цим транспортним засобом він був пасажирем, ОСОБА_5 перебував за кермом. Зазначає, що не був присутнім під час оформлення документів про ввезення вищезазначеного автомобіля на територію України, не підписував жодних документів, не знав та не міг знати про обов'язок вивезти за межі території даний транспортний засіб.
Отже, позивач стверджує, що внаслідок протиправних, незаконних дій третіх осіб, його було притягнуто до відповідальності.
Разом з тим, не надав суду доказів звернення до правоохоронних органів із заявою про злочин щодо нього.
Крім того, судом також встановлено, що позивачем були надані документи, що слугували підставою для пропуску на митну територію України транспортного засобу, а саме: паспорт для закордонних поїздок гр. ОСОБА_1 номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; довіреність (Upowaznienie) видане гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3 гр. ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Про зазначені докази відповідач зазначав у відзиві на позов (а.с. 19-22).
Згідно п.7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобі, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених Наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118, власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Таким чином, вказані документи, свідчать, що саме гр. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 .
Згідно інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (системи «Аркан») встановлено, що 23.05.2018 о 22:44 год. через пункт пропуску «Шегині» у напрямку переміщення «в'їзд» було переміщено легковий автомобіль марки Форд, реєст. № НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 водієм ОСОБА_1 (а.с. 43, 64).
Зазначене також підтверджується наданим апеляційному суду витягом з ЄАІС ДМСУ (а.с. 68).
Відтак, знаючи про свій обов'язок доставити автомобіль у термін до 23.05.2019 на митний пост, ОСОБА_1 не вжив заходів для вивезення ввезеного ним транспортного засобу за межі митної території України, також не помістив його у інший митний режим, згідно з митним законодавством.
Згідно пояснень в якості свідка інспектора митниці ОСОБА_6 позивач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував факт ввезення на територію України автомобіля.
Також у самому протоколі ОСОБА_1 не зазначив про те, що не ввозив автомобіль.
Виходячи з наведеного та зазначених положень МК України, прострочений термін перебування автомобіля марки «Ford Galaxy», VIN НОМЕР_6 , на митній території України станом на дату складання постанови про порушення митних правил від дня його ввезення склав понад два місяці.
Таким чином, у справі доведено факт ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу марки «Ford Galaxy», VIN НОМЕР_6 , а також його невивезення за межі митної території України у строк, встановлений ст. 380 МК України.
Відтак, позивач, перевищивши більше ніж на десять діб строк тимчасового ввезення автомобіля марки «Ford Galaxy», вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України. При цьому документального підтвердження дії обставин непереборної сили та особистих обставин, на підставі яких можливе продовження строку тимчасового ввезення автомобіля, позивач не надав.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку те, що постанова в справі про порушення митних правил №2997/20900/19 від 24.09.2019 винесена посадовою особою Львівської митниці ДФС без встановлення всіх обставин справи та без їх належної оцінки, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржуване судове рішення з прийняттям нового про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити, рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2019 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді Д. М. Старунський
В. Я. Качмар