Справа № 127/33125/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковбаса Ю.П.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
26 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Виноградського А.П.,
представника відповідача: Липовської Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції 1 батальйону 3 роти УПП у Вінницькій області капрала поліції Казиміра Ростислава Андрійовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1 батальйону 3 роти УПП у Вінницькій області капрала поліції Казиміра Ростислава Андрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕАК №1819300 від 03 грудня 2019 року про адміністративне правопорушення,
в грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до інспектора патрульної поліції 1 батальйону 3 роти УПП у Вінницькій області капрала поліції Казиміра Ростислава Андрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕАК №1819300 від 03 грудня 2019 року про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2020 року позов задоволено, а саме: скасовано постанову серії EAK № 1819300 від 03 грудня 2019 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 03.12.2019 року, інспектором патрульної поліції 1 батальйону 3 роти УПП у Вінницькій області капралом поліції Казиміром Р.А., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії EAK № 1819300 від 03 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з п. 1.10 ПДР України, населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48;
Знак 5.45 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знак 5.46 "Кінець населеного пункту". Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Частина 1 ст. 122 КУпАП, зазначає, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи на день розгляду справи в суді першої інстанції були відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Апеляційний суд не приймає до уваги надані відповідачем до апеляційної скарги докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки згідно ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Посилання скаржника на неможливість подання до суду першої інстанції відзиву на адміністративний позов у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці не заслуговує на увагу, оскільки відповідач в силу наданих йому повноважень повинен забезпечити належний рівень виконання своїх посадових обов'язків, незалежно від будь-яких факторів. До того ж, відповідач як посадова особа Департаменту патрульної поліції не був позбавлений можливості самостійно, а не через представника - Липовську Н.Ю., подати відзив на позовну заяву із відповідними доказами.
Крім того, згідно матеріалів справи відповідач був повідомлений про дату розгляду справи, тому у останнього було достатньо часу для подання необхідних доказів у справі.
Однак, до винесення оскаржуваного судового рішення, відповідач не надав суду першої інстанції жодних доказів, у тому числі запису з нагрудної камери поліцейського, на якому було б зафіксовано допущене позивачем правопорушення або будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені в оскаржуваній постанові.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Однак, відповідач свідомо проігнорував вимоги ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2019 року щодо строку подання відзиву на позовну заяву та можливість подання у вказаний термін всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції 1 батальйону 3 роти УПП у Вінницькій області капрала поліції Казиміра Ростислава Андрійовича залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 лютого 2020 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.