17 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005193 пров. № 857/13430/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, ухвалене суддею Лунь З.І. у м. Львові о 09:31, повний текст якого складенийй 07 листопада 2019 року, у справі №1.380.2019.005193 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Леополісбуд" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
09 жовтня 2019 року позивач - Приватне підприємствао "Леополісбуд" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0051155112 від 05.07.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі акту перевірки №001429/13-01-51-12/38008514, в частині застосованих штрафних санкцій на суму 76303,14 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПП“Леополісбуд” (код ЄДРПОУ 38008514) 14.12.2011 зареєстроване у встановленому законодавством порядку як суб'єкт господарювання та є платником податку на додану вартість за № 1 415 102 0000 026634, місцезнаходження: 79022, м.Львів, вул. Городоцька, 172, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач взятий на податковий облік в контролюючий орган 15.12.2011, перебуває на обліку Залізничної ОДПІ ГУДФС у Львівській області.
24.04.2019 ГУДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПП“Леополісбуд” з питань дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України,
За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт перевірки №001429/13-1-51-12/38008514 від 24.04.2019.
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН із кількістю днів затримки до 60 календарних днів.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0051155112, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 89295,94 грн, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 767883,11 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 78356,04 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 50667,02 грн застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 10133,44 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 2688,19 грн застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 806,46 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
Рішенням ДФС України від 26.09.2019 про результати розгляду скарги ПП "Леополісбуд" податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 05.07.2019 №0051155112 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 05.07.2019 №0051155112 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 76303,14 грн протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування в цій частині.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які вказують на допущені платником податків порушення термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 120-1 ПК України.
За визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Так, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість та пункт 11 підрозділу 2 Розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України доповнено абзацом 8 такого змісту: “З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування”.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 вказаного Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 вказаного Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
В обгрунтування протиправності оскаржуваного рішення контролюючого органу в частині застосування штрафу в розмірі 76303,14 грн позивач, зокрема, вказує на те, що податкові накладні, перелічені у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у рядках під порядковими номерами з 10 по 27, були скерованні для реєстрації із дотриманням встановлених строків, але у зв'язку з технічними проблемами квитанції щодо їх реєстрації не були своєчасно сформовані та скеровані на адресу платника. При цьому, податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, перелічених у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у рядках під порядковими номерами з 1 по 9 включно, на суму 12992,8 грн позивачем в межах спірних правовідносин не оскаржено.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі- Порядок № 1246), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Згідно з пунктом 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 вказаного Порядку.
Таким чином, строки, визначені для реєстрації ПН, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації ПН пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов'язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття ПН, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації ПН.
Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації ПН, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації ПН у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку № 1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ “МАЯК ПРОТЕКШН” укладено договір №ЛВММП004122 від 13.11.2019, предметом якого є постачання примірників програми “M.E.DOC. IS” пакетів оновлень, онлайн сервісу та інформаційно-консультаційних послуг. На виконання умов договору сторонами складено акт прийому-передачі програмного забезпечення від 13.11.2018.
Позивачем 14.01.2019 та 15.01.2019 було відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкові накладні за допомогою платного програмного забезпечення М.е.doc., використовуючи ІТЄ “Єдине вікно подання електронної звітності”. Підтвердженням про отримання даних податкових накладних у поштову скриньку ДФС є повідомлення з програмного забезпечення.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт подання позиваем податкових накладних в електронній формі ДФС протягом операційного дня 12.01.2019 та 15.01.2019.
Однак, позивачу квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних протягом операційного дня 12.01.2019 та 15.01.2018 (з 8-ї до 20-ї години), в якому подавалися податкові накладні №373 від 17.12.2018, №459 від 18.12.2018, №438 від 18.12.2018, №537 від 21.12.2018, №596 від 26.12.2018, №590 від 26.12.2018, №729 від 28.12.2018, №737 від 28.12.2018, №734 від 28.12.2018, №725 від 28.12.2018, №705 від 27.12.2018, № 653 від 27.12.2018, № 643 від 27.12.2018, №674 від 27.12.2018, №667 від 27.12.2018, №672 від 27.12.2018, №825 від 31.12.2018, №868 від 31.12.2018 відповідачем не надано.
Квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних було сформовано та надіслано позивачу лише 16.01.2019,18.01.2019 та 21.01.19.
Таким чином, оскільки квитанції щодо податкових накладних сформовано та направлено позивачу після закінчення операційного дня, податкові накладні №373 від 17.12.2018, №459 від 18.12.2018, №438 від 18.12.2018, №537 від 21.12.2018, №596 від 26.12.2018, №590 від 26.12.2018, №729 від 28.12.2018, №737 від 28.12.2018, №734 від 28.12.2018, №725 від 28.12.2018, №705 від 27.12.2018, № 653 від 27.12.2018, № 643 від 27.12.2018, №674 від 27.12.2018, №667 від 27.12.2018, №672 від 27.12.2018, №825 від 31.12.2018, №868 від 31.12.2018 в розумінні положень абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.01.2019 та 15.01.2019.
В обгрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення рішення в частині застосування штрафу в розмірі 76303,14 грн позивачем на розгляд суду надано докази: роздруківки х.хml файлів, сформованих при відправленні податкових накладних; квитанції №1, сформованих ДФС при опрацюванні кожної із переліченої в позовній податкової накладної ; лист №2 від 21.03.2019 ТзОВ “МАЯК ПРОТЕКШИ”, що наданий у відповідь на запит позивача №716 від 14.02.2019.
Натомість, відповідачем на виконання закріпленого процесуальним законом обов'язку доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не надано доказів на підтвердження доводів про виконання позивачем обов'язку щодо направлення податкових накладних через електронний кабінет користувача з порушенням строку.
Також судом при прийнятті рішення враховано інформацію з офіційного сайту ДФС (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html) наступного змісту: «До уваги шановні платники! 15.01.2019 Прес-служба Державної фіскальної служби України повідомляє, що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Просимо вибачення за тимчасові незручності.».
Щодо покликань скаржника на те, що відсутність квитанції у позивача і в органі ДФС за 14.011.2019 та 15.01.2019 про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних №373 від 17.12.2018, №459 від 18.12.2018, №438 від 18.12.2018, №537 від 21.12.2018, №596 від 26.12.2018, №590 від 26.12.2018, №729 від 28.12.2018, №737 від 28.12.2018, №734 від 28.12.2018, №725 від 28.12.2018, №705 від 27.12.2018, № 653 від 27.12.2018, № 643 від 27.12.2018, №674 від 27.12.2018, №667 від 27.12.2018, №672 від 27.12.2018, №825 від 31.12.2018, №868 від 31.12.2018 свідчить про невідправлення або некоректне відправлення зазначених податкових накладних в ЄРПН 14.01.2019 та 15.01.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктами 12 - 16 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
У зв'язку з неотриманням позивачем протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних, останні на підставі абз. 10 п. 201.10 ст.201 ПК України вважаються своєчасно зареєстрованими, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі 76303,14 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2019 №0051155112.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 23 січня 2018 року (справа №806/832/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18), від 12 лютого 2020 року (справа №1640/3102/18) виснував, що встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності застосування контролюючим органом штрафних санкцій до позивача за порушення строку реєстрації вищевказаних податкових накладних, оскільки останні подані до реєстрації позивачем у строки, встановлені ПК України, що виключає елемент протиправності в його діянні, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Аналізуючи наведені правові норми та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Леополісбуд" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Львівській області №0051155112 від 05.07.2019 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 76303,14 грн є підставними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №1.380.2019.005193 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Постанова складена в повному обсязі 27.02.2020.