26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 563/561/16-а пров. № 857/Н-57/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
за участі секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши в судовому засідання в місті Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2016 року у справі № 563/561/16-а за позовом ОСОБА_1 до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату йому пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», починаючи із 01.01.2016 року, виходячи із 90 відсотків від заробітної плати в сумі 15748,06 грн, відповідно до довідки Рівненської обласної прокуратури від 28 квітня 2016 року № 18-317-вих-16, зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру», починаючи із 01.01.2016 року, виходячи із 90 відсотків від заробітної плати в сумі 15748,06 грн, зазначеної в довідці Рівненської обласної прокуратури від 28 квітня 2016 року № 18-317-вих-16.
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2016 року позов задоволено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задоволено.
Постанову Корецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
17.01.2020 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 563/561/16-а, якою просить скасувати вказану постанову, а рішення Корецького районного суду Рівненської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідач надав письмовий відзив на заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, в якому просить відмовити в задоволенні заяви.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що, відповідно до положень частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи заяву про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року за виключними обставинами, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» передбачено пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 06.05.2016 до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про перерахунок пенсії відповідно до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру», якою передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом із тим, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру», згідно Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України «Про прокуратуру», крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (06.05.2016) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.
Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Зі змісту постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року встановлено, що оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру») не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі статтею 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнане неконституційним та втратило чинність 13 грудня 2019 року, як встановлено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
В свою чергу, відповідно до частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За таких обставин, апеляційний суд, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, зазначає, що вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосоване до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період з 01.01.2016 до 13.12.2019 року.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі № 640/20317/16-а.
Отже, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 06.05.2016 останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, була чинною.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) від 13 грудня 2019, а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня передбачена пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Станом на момент ухвалення рішення суду апеляційної інстанції від 21 вересня 2016 року відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду слід залишити в силі, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами - відмовити.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 361, 368, 369 КАС України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 563/561/16-а - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 27.02.2020