Справа № 640/7632/19 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
26 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 30.10.2019) у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2019 року позивач, Арбітражний керуючий Кочергіна Варвара Вікторівна, звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.03.2019, яке оформлено протоколом № 80/03/19 від 19.03.2019, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 994/5 від 29.03.2019 про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва № 1521 від 25.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про анулювання дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1521 від 25.07.2013.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем, подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність відповідачами наявності дисциплінарного проступку та дотримання відповідачами порядку застосування дисциплінарних стягнень.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, що з'явилися перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2013 Мін'юстом позивачу видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1521.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 10.06.2014 № 906/526/14 позивача призначено ліквідатором Селянського (фермерського) господарства "Владівське" та покладено ряд зобов'язань, зокрема щодо виконання повноважень ліквідатора банкрута у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також - Закон про банкрутство).
Окремою ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2018 № 906/526/14 встановлено, що позивачем, як ліквідатором банкрута, допущені порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: частин першої-третьої, абзаців 5, 14 частини другої, частини сьомої, частини дев'ятої статті 41 (зокрема, ліквідатором банку не знято з обліку 18 одиниць сільськогосподарської техніки, яка рахується за боржником; не надано доказів виключення з Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідної інформації про банкрута щодо реалізованого майна; не надано доказів вжиття заходів щодо пошуку активів банкрута шляхом направлення запитів до органів, що здійснюють їх реєстрацію; не вжито усіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, або зняття їх з реєстрації у разі не виявлення; не надано доказів здійснення аналізу фінансового становища банкрута; не вжито заходів щодо закриття рахунків банкрута у фінансових установах, окрім основного; до суду не подавалися проміжні звіти ліквідатора банкрута за січень, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2018 року, що зумовило несвоєчасне повідомлення кредиторів про хід ліквідаційної процедури банкрута).
Окремою ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2018 № 906/526/14 встановлено, що позивачем неодноразово ігноруються та не виконуються вимоги судових рішень, що, серед іншого, спричиняє затягування ліквідаційної процедури банкрута (зокрема, позивачем не виконано вимоги ухвали господарського суду від 08.02.2018 та 11.10.2018, а вимоги ухвал господарського суду від 27.03.2018, 29.05.2018, 21.06.2018 виконано частково).
Листом від 01.11.2018 № 09/1529 Малинська районна державна адміністрація Житомирської області "Про роботу арбітражних керуючих" повідомила Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області про те, що з метою прискорення погашення, зокрема СФГ "Владівське" заборгованості зі сплати обов'язкових платежів та зборів, 28.02.2018 року проведено засідання районної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, до участі на якому було запрошено, окрім іншого арбітражного керуючого ОСОБА_1 , яке вона проігнорувала. У зв'язку з наведеним Малинська РДА Житомирської області просила провести перевірку діяльності, зокрема, позивача як арбітражного керуючого СФГ "Владівське".
На підставі окремої ухвали Господарського суду Житомирської області від 13.11.2018 № 906/526/14 та листа Малинської РДА Житомирської області від 01.11.2018 № 09/1529, Мін'юстом Головному територіальному управлінню юстиції у Житомирській області було доручено (доручення від 23.11.2018 № 1063/18969-22-18/9.3.1.) провести позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора у справі № 906/526/14 про банкрутство СФГ "Владівське" з питань, викладених в ухвалі та зверненні.
За результатами проведеної перевірки ГТУЮ у Житомирській області складено довідку від 14.01.2019 № 18/1, якою зафіксовано порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України.
Зі змісту довідки від 14.01.2019 № 18/1 вбачається, що стосовно позивача як ліквідатора СФГ "Владівське" ГТУЮ у Житомирській області раніше вже проводилась невиїзна позапланова перевірка (акт перевірки від 01.09.2017 № 21/2), під час якої було досліджено питання стосовно реалізації майна СФГ "Владівське" для задоволення вимог, включених до реєстру кредиторів, за результатами якої ГТУЮ у Житомирській області було винесено припис про недопущення повторних порушень від 05.09.2017 № 21/3, де серед іншого, було виявлено порушення абзацу 15 частини другої статті 41 Закону про банкрутство, щодо продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.
Перевіркою також встановлено, що наданий позивачем аналіз фінансового становища банкрута не суперечить положенню абзацу 5 частини другої статті 41 Закону про банкрутство; позивачем належним чином виконано положення частини дев'ятої статті 41 Закону про банкрутство щодо щомісячного звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів про свою діяльність під час здійснення ліквідаційної процедури.
ГТУЮ у Житомирській області складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.01.2019 № 18/2, в якому, окрім викладу виявлених під час перевірки порушень (аналогічних довідці від 14.01.2019 № 18/1), зазначено, що порушення, виявлені комісією під час перевірки та зазначені у довідці, арбітражним керуючим ОСОБА_1 частково усунено.
Щодо виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 08.02.2018, 27.03.2018, 29.05.2018, 21.06.2018, 11.10.2018 та 13.11.2018 у справі № 906/526/14 (далі також - ухвали суду), зазначено наступне:
1. сільськогосподарська техніка СФГ "Владівське" була знята з реєстрації лише 28.11.2018 (після винесення судом окремої ухвали відносно Позивача), натомість Позивача неодноразово вказаними ухвалами було зобов'язано надати докази зняття з реєстрації відповідної техніки боржника, тож ОСОБА_1 систематично не виконувались вимоги судових рішень;
2. майно банкрута було реалізоване на відкритих торгах 20.07.2015 та згідно з передавальним актом 20.07.2015 передано покупцю, однак клопотання до суду стосовно зобов'язання реєстратора прав на нерухоме майно вчинити дії щодо внесення відповідних записів до Реєстру прав на нерухоме майно (далі також - Реєстр) подано Позивачем лише 19.01.2019, що свідчить про несвоєчасне виконання вимог вказаних ухвал, якими Позивача неодноразово зобов'язано надати інформацію про виключення з Реєстру інформації про СФГ "Владівське" як власника;
3. арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано належних доказів надіслання до господарського суду проміжних звітів за січень, березень, квітень, травень, липень, серпень та вересень 2018 року, що свідчить про невиконання вимог вказаних ухвал;
4. арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано належних доказів здійснення заходів стосовно стягнення дебіторської заборгованості банкрута, що було зобов'язано здійснити вказаними ухвалами, що свідчить про систематичне недотримання Позивачем вимог статей 18 та 326 ГПК України щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили;
5. арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано на виконання вимог ухвал суду інформації про рух коштів на розрахунковому рахунку боржника з дати порушення провадження у справі про банкрутство, що свідчить про недотримання положень статей 18 та 326 ГПК України щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Також, актом від 23.01.2019 № 18/2 зафіксовано, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушені вимоги статті 45 Закону про банкрутство щодо черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів, оскільки окрім депонування коштів на оплату праці ліквідатора за кожен місяць здійснення повноважень в розмірі 37 000,00 грн., інші вимоги кредиторів не задовольнялись відповідно до затвердженого судом реєстру.
За результатами перевірки комісія дійшла висновку, що виявленні порушення є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, передбаченого абзацом 6 пункту 7.1. розділу VII Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.07.2013 № 1113/23645, а саме: грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів банкрута.
Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області скеровано до Міністерства юстиції України пропозицію від 25.01.2019 № 2.3/5/2019/1286 щодо внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі акта, складеного територіальним органом юстиції за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності зазначеного арбітражного керуючого.
На підставі зазначеної пропозиції, директором Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України 05.02.2019 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) скеровано подання № 1217 про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
На засіданні 19.03.2019 Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за результатами заслуховування пояснень арбітражного керуючого та вивчення матеріалів перевірки щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 05.02.2019 № 1217, більшістю голосів було прийнято рішення (оформлене протоколом № 80/03/19) внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.03.2019 № 912 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.03.2019 № 80/03/19, Мін'юстом видано наказ від 28.03.2019 № 994/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ", яким позивачу анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 25.07.2013 № 1521.
На підставі вказаного наказу від 19.03.2019 № 912 до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України внесено запис про анулювання позивачу свідоцтва.
Вважаючи, що її права порушено, позивач звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідачами належним чином виконані положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 щодо порядку проведення перевірки позивача, оформлення її результатів та прийняття рішень, натомість, документально підтверджено наявність підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до частин 2-4 статті 107 Закону № 2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики (частина 1 ст. 108 Закону № 2343-ХІІ).
Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина 4 ст. 108 Закону № 2343-ХІІ).
Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (частини 5,6 ст. 108 Закону № 2343-ХІІ).
Частиною 4 цієї статті передбачено, що про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України.
Пунктом 5 статті 112 Закону № 2343-ХІІ визначено, що однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частиною 1 статті 113 Закон № 2343-ХІІ передбачено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Частиною 2 статті 113 Закон № 2343-ХІІ встановлено, що державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Пунктом 7.5. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок №1284/5) передбачено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Підставами для проведення перевірки є звернення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.11.2018 № 09/1529 «Про роботу арбітражних керуючих». Зі змісту вказаного звернення вбачається, що позивач на засідання комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат при Малинській райдержадміністрації не з'явилася, а тому враховуючи факт неявки з метою погашення заборгованості зі сплати обов'язкових платежів та зборів Малинська районна державна адміністрація Житомирської області просила Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області провести перевірку діяльності, зокрема, арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
Відповідно до абзацу 3 п. 2.6. Порядку № 1284/5 підставою для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.
Згідно п.2.11 Порядку № 1284/5 предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.
Щодо правомірності рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.03.2019, яке оформлено протоколом № 80/03/19 від 19.03.2019, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) колегія суддів зазначає про таке.
Згідно частини 1 статті 109 Закону № 2343-ХІІ дисциплінарними стягнення, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Згідно частини 2 статті 109 Закону № 2343-ХІІ під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Положеннями пункту 7.6. Порядку № 1284/5 встановлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
Згідно з пунктом 7.6.2. Порядку № 1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
Отже, дисциплінарним проступком арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов'язків.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб'єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв'язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов'язків.
Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб'єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності.
У відповідності до вимог Закону №2343-XII в контексті пункту 7.1 Порядку № 1284/5 грубим порушенням є таке порушення арбітражним керуючим вимог вказаного Закону, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.
При цьому, під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
У разі зазначення Дисциплінарною комісією про те, що арбітражним керуючим допущено грубі порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), у рішенні про позбавлення права має бути зазначено, які саме порушення контролюючий орган кваліфікує як грубі і які права та інтереси таких осіб порушено.
Отже, підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов'язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, встановлені обставини вчинення порушення, вина арбітражного керуючого повністю доведена та визначено тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до дисциплінарної відповідальності немотивованим та необґрунтованим.
Вирішуючи питання правомірності висновків відповідача щодо грубого порушення позивачем вимог законодавства, що при звели до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 98 Закону №4212-VI передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
Згідно ч. 3 ст. 98 Закону №4212-VI під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Зі змісту подання № 1217 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення вбачається, що підставою його внесення є пропозиція Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 25.01.2019 № 2.3/5/2019/1286, на підставі акта складеного за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, в якому зафіксовані грубі порушення вимог законодавства, що при звели до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів.
Так, за результатами проведеної перевірки ГТУЮ у Житомирській області складено акт яким зафіксовано порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України), а саме:
1.неналежним чином виконані вимоги абзацу 13 частини другої статті 41 Закону про банкрутство (стосовно вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб);
2. недотримано положень частини сьомої статті 41 Закону про банкрутство (щодо використання під час ліквідаційної процедури ліквідатором тільки одного рахунку боржника у банківській установі та закриття інших рахунків, виявлених при проведенні ліквідаційної процедури);
3. систематично не виконувались вимоги судових рішень, які набрали законної сили, що спричинило затягування ліквідаційної процедури банкрута та свідчить про недотримання вимог статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо своєчасності виконання судових рішень, що набрали законної сили в частині зняття з реєстрації сільськогосподарської техніки СФГ "Владівське" (згідно наданих Позивачем доказів дії щодо знаття з реєстрації сільськогосподарської техніки СФГ "Владівське" були здійснені 28.11.2018 та 30.11.2018, тобто лише після винесення окремої ухвали суду від 13.11.2018);
4. недотримано вимог статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України стосовно виконання судових рішень, що набрали законної сили (ухвал від 08.02.2018, 27.03.2018, 29.05.2018, 21.06.2018, 11.10.2018 та 13.11.2018) щодо надання суду проміжних звітів ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, погоджених на засіданнях комітету кредиторів боржника;
5. недотримано вимог статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України стосовно виконання судових рішень, що набрали законної сили (ухвал від 08.02.2018, 27.03.2018, 29.05.2018, 21.06.2018, 11.10.2018 та 13.11.2018) щодо надання інформації з документальним підтвердженням про дебіторську заборгованість боржника, а також докази стягнення такої заборгованості;
6. недотримано вимог статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України стосовно виконання судових рішень, що набрали законної сили (ухвал від 08.02.2018, 27.03.2018, 29.05.2018, 21.06.2018, 11.10.2018 та 13.11.2018) щодо надання інформації про рух коштів на розрахунковому рахунку боржника з дати порушення провадження у справі про банкрутство;
7. порушено вимоги статті 45 Закону про банкрутство щодо черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів.
Актом від 23.01.2019 № 18/2 зафіксовано, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушені вимоги статті 45 Закону про банкрутство щодо черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів, оскільки окрім депонування коштів на оплату праці ліквідатора за кожен місяць здійснення повноважень в розмірі 37 000,00 грн., інші вимоги кредиторів не задовольнялись відповідно до затвердженого судом реєстру.
Зі змісту пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 25.01.2019 № 2.3/5/2019/1286 за результатами перевірки органом контролю виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення відповідно до абз.6 п. 7.1 розділу VІІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, а саме - грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів банкрута та кредиторів банкрута, в частині ст. 45 Закону № 4212 щодо черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів, з огляду на те, що окрім депонування коштів на оплату праці ліквідатора за кожен місяць здійснення повноважень в розмірі 37 000,00 грн. інші вимоги кредиторів не погашались відповідно до затвердженого судом реєстру, оскільки вказаними діями порушуються права кредиторів на задоволення їх вимог у порядку вказаному законодавством.
Суд першої інстанції вважав доведеними допущення позивачем порушень статті 45 Закону № 2343-XII, оскільки таке рішення комітету кредиторів банкрута прямо суперечить наведеним положенням Закону № 2343-XII та не мало виконуватися позивачем в силу положень статей 41, 98, 99 Закону № 2343-XII.
Разом з тим, правомірність своїх дій та недопущення порушень статті 45 Закону № 2343-XII апелянтом обґрунтовані тим, що рішенням комітету кредиторів банкрута, оформленим протоколом від 05.08.2015, її пропозиція щодо розподілу між кредиторами отриманих від проведення відкритих торгів коштів згідно з передбаченою Законом № 2343-XII черговістю була відхилена та прийнято рішення провести їх розподіл в порядку черговості після остаточного отримання всіх коштів на рахунок банкрута.
Також, апелянт вказує, що розподілу отриманих від продажу майна банкрутів коштів серед кредиторів або витрачання їх на оплату праці арбітражного керуючого не було, докази порушення встановленої черговості та пропорційності відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення встановленої черговості їх розподілу.
Так, згідно ухвал Господарського суду Житомирської області від 07.08.2014 та від 12.03.2015 кредиторами СФГ «Владівське» визнано: УПФУ в Малинському районі на суму 113 604,77 грн. основного боргу (3 черга) та 2 436,00 грн. - судовий збір (1 черга); Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на суму 41 948,84 грн. ( 6 черга) та 1 218,00 грн. - судовий збір (1 черга).
Рішенням загальних зборів кредиторів, оформлених протоколом від 12.08.2014, обрано комітет кредиторів, включено до складу комітерту кредиторів наступних членів УПФУ в Малинському районі Житомирської області, наділено комітет кредиторів повноваженнями, які визначені Законом про банкрутство.
Рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом від 05.08.2015, вирішено провести розподіл отриманих від реалізації майна коштів в порядку черговості після остаточного отримання всіх коштів на рахунок банку та затверджених витрат арбітражного керуючого та грошової винагороди.
Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені повноваження ліквідатора боржника, зокрема, згідно ч. 2 даної статті, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
За ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.
При цьому, дотримання вимог ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має важливе значення, оскільки сприяє чесному та справедливому погашенню грошових вимог кредиторів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи фактичого розподілу коштів отриманих від продажу майна банкрута між кредиторами не відбулося.
Відтак, висновки щодо порушення позивачем черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів є безпідставними.
Також, органом контролю виявлено порушення позивачем ст.18 та ст.326 ГПК України щодо виконання судових рішень, що набрали законної сили, стосовно неналежного виконання ухвал господарського суду від 08.02.2018, 27.03.2018, 29.05.2018, 21.06.2018, 11.10.2018 та 13.11.2018 у справі № 906/526/14 щодо зняття з реєстрації сільськогосподарської техніки СФГ «Владівське»; виключення з Реєстру прав власності на нерухоме майна інформації про власника СФГ «Владівське» як власника нежитлової будівлізаправочної будки, розташованої за адресою: Житомирська область, Малинський район, с/рада Владівська, комплекс будівель і споруд № 1, буд.4, у зв'язку з її продажем; надання господарському суду проміжних звітів ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, погоджених на засіданнях комітету кредиторів боржника; надання інформації з документальним підтвердженням про дебіторську заборгованість боржника, а також, докази стягнення такої заборгованості; надання інформації про рух коштів на рахунках боржника, в тому числі на рахунку зазначеному в окремій ухвалі.
На думку органу контролю, такі дії арбітражного керуючого призвели до порушення інтересів кредиторів, оскільки систематичне невиконання вищезазначених судових рішень призвело до несвоєчасного виконання зобов'язань покладених на ліквідатора, передбачених Законом, і як наслідок продовження здійснення провадження у справі про банкрутство та збільшення витрат на здійснення ліквідаційної процедури, а саме грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкрутство № 906/526/14 СФГ «Владівське».
При цьому, суд зауважує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не перевіряв дотримання позивачем вимог ст.18 та ст.326 ГПК України, адже ані у довідці від, ані у акті, ані рішенні про застосування до позивача дисциплінарного стягнення про це не зазначено, а зміст довідки та акта дає підставі стверджувати про передрукування інформації зазначеної в окремій ухвалі господарського суду без врахування, аналізу та підстав відхилення доводів арбітражного керуючого щодо дійсних обставин виконання ухвал суду, викладених в поясненнях.
Відтак, в цій частині відповідачем також не доведено наявність порушення, за яке слід застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Колегія суддів вважає, що в цій частині Дисциплінарною комісією не дотримано вимог щодо прийняття обґрунтованого рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, який вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Натомість, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Мінюсту вказував на відсутність обов'язку наводити обґрунтування вчинення позивачем саме грубого порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що поняття грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що інкримінується позивачу, Порядком № 1284/5 не визначено, що свідчить про необхідність оцінки порушення, є воно грубим чи не грубим саме під час розгляду подання Дисциплінарною комісією на засіданні, з урахуванням обставин матеріалів та пояснень осіб, які беруть участь у засіданні.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено наявності правових підстав для застосування до позивача найсуворішого виду стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки не обґрунтовано вчинення позивачем саме грубого порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Окрім того, відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 41 Закону № 2344-XII дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, факт невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на ліквідатора згідно з Законом має бути підтверджений ухвалою суду у справі про банкрутство боржника. Водночас, такі ухвали суду які б встановлювали певні факти та випадки порушення саме прав боржника та кредиторів в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.03.2019, яке оформлено протоколом № 80/03/19 від 19.03.2019, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) підлягають задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.
Таким чином, Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі відповідного подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Тобто, колегія суддів зазначає, що саме Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, до повноважень якого відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень за поданням Дисциплінарної комісії.
Рішення ж Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і, як наслідок, такого рішення - анулювання свідоцтва.
Верховний Суд у постанові від 20.09.2019 справа №809/195/18 зазначав, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає державний орган з питань банкрутства на підставі висновку дисциплінарної комісії. При цьому, притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію є різними юридичними поняттями та різними стадіями процедури позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення діяльності.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року №541/5 (далі - Порядок формування і ведення Єдиного реєстру), Єдиний реєстр містить серед іншого дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії і наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру, серед іншого, є рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Згідно пунктів 3.2, 3.2 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру доступ до інформації, яка міститься у Єдиному реєстрі, здійснюється через веб-сайт Єдиного реєстру, ведення якого забезпечує Адміністратор. На веб -сайт Єдиного реєстру, серед іншого, відображаються така інформація: дата та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії та наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.
Однак, наказ Міністерством юстиції України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не приймався.
Наразі, колегія суддів зауважує, що анулювання свідоцтва арбітражного керуючого не є дисциплінарним стягненням та можливе як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Також, колегія суддів зауважує, що подання дисциплінарної комісії та її рішення, оформлене протоколом не є доказом притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції наведеній в постанові Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №820/6626/16.
Оскільки відповідачем Мінюстом не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п.16 Порядку видачі свідоцтв є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, колегія суддів вважає, що згідно з п.5 ч.1 ст.112 Закону України №2343-ХІІ підстав для анулювання свідоцтва не було.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оспорюванний наказ Мінюсту прийнятий з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого та порядку припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
При цьому, колегією суддів враховується, встановлений факт безпідставного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Так, частинами 1, 2 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
При цьому колегія суддів враховує положення ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ними рішень з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позовні вимоги позивача про зобов'язання Міністерства юстиції України поновити дію свідоцтва № 1521 від 25.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про анулювання дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1521 від 25.07.2013 є похідними позовними вимогами від позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України№ 994/5 від 29.03.2019 про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 , а тому також підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року - скасувати.
Прийняти нову постанову якою позовні вимоги Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.03.2019, яке оформлено протоколом № 80/03/19 від 19.03.2019, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 994/5 від 29.03.2019 про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва № 1521 від 25.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 та вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про анулювання дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1521 від 25.07.2013.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено - 27.02.2020 року.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді В.О.Аліменко,
Н.В.Безименна