Справа № 826/15140/18
27 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 УА» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Е100 УА» (далі - Позивач, ТОВ «Е100 УА») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2018 року №0002864001.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не надано документ про сплату судового збору на суму 925 050,00 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано ГУ ДФС у м. Києві 04.02.2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року задоволено заяву ГУ ДФС у м. Києві та продовжено Апелянту строк для усунення недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку було отримано Відповідачем 18.02.2020 року.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17.02.2020 року ГУ ДФС у м. Києві 24.02.2020 року до суду направлено заяву на усунення недоліків, в якій останній просить продовжити строк для усунення недоліків по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у справі №826/15140/18 з підстав блокування рахунків органами ДКС України та наявністю конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення.
Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків на п'ять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 03.02.2020 року, усунуті не були.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Відповідачем не надано. А подана вдруге заява про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності її задоволення, оскільки додана до неї копія службової записки від 07.02.2020 року №2144/26-15-08-02-16 про сплату судового збору не свідчить про вчинення Відповідачем активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору після постановлення ухвали від 17.02.2020 року.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів чи блокування рахунків контролюючого органу не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у м. Києві, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання Апелянтом вдруге заяви про продовження строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні вдруге поданої заяви про продовження строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 УА» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель