Справа № 620/3354/19 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
27 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (прийняту в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Соломко І.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації пенсії за період з 01.03.2012 по 28.02.2019;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії за період з 01.03.2012 по 28.02.2019 з 01.03.2012 з базового місяця квітень 2011; з 01.10.2017 по 31.03.2018 з базового місяця жовтень 2017; з 01.04.2018 по 30.11.2018 з базового місяця квітень 2018 та з 01.12.2018 по 28.02.2019 з базового місяця грудень 2018.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в якій просить скасувати повністю рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та вирішити питання щодо повернення витрат по сплаті судового збору в першій та апеляційній інстанціях.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідачем їй протиправно припинено виплату індексації пенсії.
24 лютого 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Чернігівського окружного суду від 18.12.2019 - без змін.
У відзиві відповідач вказує, що з 11.10.2017 фактично були об'єднані індексація пенсії, яка передбачалася частиною першою статті 42 Закону №1058-ІV та здійснювалась в порядку, визначеному Законом №1282-ХІІ при перевищенні індексу споживчих цін порогу індексації, та підвищення, яке передбачалося частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV, яке здійснювалося при зростанні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком. Так, із набранням чинності Законом №2148-VIII під індексацією пенсії слід розуміти її перерахунок, який здійснюється щороку шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходи) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому, вказаний показник, щороку збільшується у зв'язку із зростанням показників споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні. За таких обставин у Головного управління були відсутні підстави для нарахування індексації з 10.10.2017.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.08.2019 позивачем до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області подано заява про нарахування та виплату індексації пенсії за період з 01.03.2012 по 28.02.2019 з 01.03.2012 з базового місяця квітень 2011; з 01.10.2017 по 31.03.2018 з базового місяця жовтень 2017; з 01.04.2018 по 30.11.2018 з базового місяця квітень 2018 та з 01.12.2018 по 28.02.2019 з базового місяця грудень 2018 (а.с. 11, 25-26, 28-29, 31-34, т.1).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем надана відповідь від 10.09.2019 № 3779/02/М-12, в якій зазначено, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Таким чином, індексація пенсії здійснюється відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 01.03.2012 по 30.09.2017 позивачу разом з пенсією проводилась виплата фіксованої індексації. Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в зв'язку з тим, що з 01.10.2017 перераховано розмір пенсії, встановлений базовий місяць жовтень 2017 року, індексація не проводиться. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141 внесено зміни до вищевказаного Порядку, де передбачено, що індексація пенсії здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Одночасно зазначив, що розмір пенсії позивача підвищувався з 01.10.2017, з 01.04.2018 та з 01.12.2018 відповідно до чинного законодавства.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати індексації пенсії за період з 01.03.2012 по 28.02.2019, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при здійсненні з 01.10.2017 перерахунку пенсії позивача у зв'язку із прийняттям Закону №2148-VIII, норми, які були підставою для нарахуванням індексації при зростанні показника споживчих цін та підвищення при зростанні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні втратили чинність на підставі цього ж Закону № 2148-VIII, то у відповідача були відсутні підстави для включення їх до складу перерахованої позивачу пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Правове регулювання спірних правовідносин до набрання 11.10.2017 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII ( далі - Закон №2148-VIII).
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII ( далі - Закон №1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За статтею 2 Закону №1282-XII пенсії підлягають індексації.
Згідно частини першої статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (101 відсоток - до 01.01.2016).
Відповідно до частин 1-2 статті 42 Закону № 1058-IV ( тут і далі у редакції, чинній до 11.10.2017).
Пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком.
Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що до 11.10.2017 підвищення пенсій відбувалося у тому числі шляхом їх індексації у загальному порядку, встановленому для індексації грошових доходів населення. При цьому, підвищення, яке передбачалася частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV було окремим видом збільшення пенсії, не залежним від її індексації.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19.09.2019 №3779/02/М-12 (а.с. 35, т.1), у період з 01.03.2012 по 30.09.2017 разом з пенсією позивачу проводилась виплата фіксованої індексації.
Доказів на спростування вказаних обставин позивачем не надано.
11.10.2017 набрав чинності Закон №2148-VIII, яким внесені зміни до ряду законодавчих актів, у тому числі до Закону № 1058-IV та Закону №1282-XII. На підставі цього Закону №2148-VIII, позивачу з 01.10.2017 здійснений перерахунок пенсії, за результатами якого її розмір збільшився на 588,69 грн., про що зазначено у довідці від 18.09.2019 № 1183/04-10 ( а.с.37-39, т.1).
Як вбачається з вказаної довідки, до пенсії позивача не було включено індексацію з 01.10.2017, що і слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
Так, у зв'язку із прийняттям Закону №2148-VIII, частину першу статті 42 Закону № 1058-IV було виключено, а статтю другу Закону №1282-XII доповнено частиною такого змісту: "Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом №2148-VIII також було викладено частину другу статті 42 Закону № 1058-IV у новій редакції: "Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".
Таким чином, з 11.10.2017 фактично були об'єднані індексація пенсії, яка передбачалася частиною першою статті 42 Закону № 1058-IV та здійснювалася в порядку, визначеному Законом №1282-XII при перевищенні індексу споживчих цін порогу індексації, та підвищення, яке передбачалося частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, яке здійснювалося при зростанні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком.
Так, із набранням чинності Законом № 2148-VIII під індексацією пенсії слід розуміти її перерахунок, який здійснюється щороку шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому, вказаний показник, щороку збільшується у зв'язку із зростанням показників споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Отже, у підвищення (індексацію, перерахунок) за частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII законодавцем фактично закладені ті ж підстави, які і були підставою для здійснення індексації та підвищення за частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV (у редакції до 11.10.2017) до набрання чинності Законом № 2148-VIII.
З огляду на вказане, у суду відсутні підстави вважати, що приймаючи Закон №2148-VIII законознавець допустив порушення частини третьої статті 22 Конституції України шляхом звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, позаяк у даному випадку відбулася лише зміна механізму розрахунку пенсії, що призвело до збільшення пенсії позивача з 1686,62 грн. до 2275,31 грн.
У рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 також зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, норми чинного законодавства України та судова практика Європейського суду з прав людини допускають зміну механізму реалізації соціально-економічних прав громадян за умови збереження таких прав.
Як вже зазначалося, із прийняттям Закону № 2148-VIII та при перерахунку позивачу пенсії, його право на підвищення пенсії у зв'язку із зростанням показників споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні було збережене, проте механізм його реалізації змінився. Із прийняттям Закону № 2148-VIII вказані підстави не є окремими складовими пенсії, а враховуються при розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Таким чином, оскільки при здійсненні з 01.10.2017 перерахунку пенсії позивача у зв'язку із прийняттям Закону № 2148-VIII, норми, які були підставою для нарахуванням індексації при зростанні показника споживчих цін та підвищення при зростанні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні втратили чинність на підставі цього ж Закону № 2148-VIII, то у відповідача були відсутні підстави для включення їх до складу перерахованої позивачу пенсії.
При цьому, враховуючи, що перерахунок пенсії позивача був здійснений на підставі актуального показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2017 році, то новий перерахунок за частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV (у редакції Закону № 2148-VIII) у 2017 році повторно не мав здійснюватися.
Механізм індексації пенсії суттєво змінився, базовий місяць для проведення індексації пенсії у світлі нового правового регулювання не має значення, позаяк при перерахунку пенсії враховується показник зростання споживчих цін за попередній рік, а не величина індексу споживчих цін, яка перевищила поріг індексації, за наростаючим підсумком починаючи з відповідного базового місяця.
Європейський суд з прав людини зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах «Аррас та інші проти Італії» (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14 лютого 2012 року, та «Сухобоков проти Росії» (Sukhobokov v. Russia), заява № 75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування індексації і з 01.10.2017.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, фактично повторюють доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції надав оцінку, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів відносно того, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, та, які висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов