Справа № 320/5526/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
27 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, суддя Колеснікова І.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просив:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії ОСОБА_1 , інваліду 2 групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 №2-а-326/2011 та від 21.06.2011№2-а-6231/2011, із урахуванням виплачених сум, з листопада 2011(враховуючи зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області надати довідку про нарахування та сум заборгованості пенсії щодо ОСОБА_1 відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 №2-а-326/2011 та від 21.06.2011№2-а-6231/2011 із урахуванням виплачених сум, з листопада 2011 року враховуючи зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 та виплатити пенсію відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 №2-а-326/2011 та від 21.06.2011№2-а-6231/2011 із урахуванням виплачених сум, з листопада 2011 (враховуючи зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку);
- допустити до негайного виконання рішення суду на підставі пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України в межах за один місяць, у зв'язку з чим зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області негайно провести нарахування та виплату з урахуванням вже виплачених сум та з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідач безпідставно припинив з листопада 2011 року виплати позивачу, як особі, яка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії в розмірі, встановленому статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на отримання якої встановлено позивачу відповідно до рішень Іванківського районного суду Київської області.
13.02.2020 до суду апеляційної інстанції від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить ухвалити судове рішення про залишення рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
У відзиві відповідач вказує, що з матеріалів справи вбачається, що предметом позову є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 №2-а-326/2011 та від 21.06.2011№2-а- 6231/2011. Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Також, відповідач зазначає, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Довідкою МСЕК від 01.03.1993 №120307 підтверджується встановлення позивачу II групи інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 у справі №2-а-326/2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Іванківському район Київської області зробити перерахунок та стягнути перераховану основну пенсію позивачу, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 28.06.2010 з урахуванням проведених виплат; зобов'язано зробити позивачу перерахунок та стягнути перераховану доплату, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28.06.2010.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 21.06.2011 у справі №2-а-6231/11, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Іванківському район Київської області зробити перерахунок пенсії та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум і зміни розміру прожиткового мінімуму відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 з 15.12.2010.
30.07.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просив надати довідку про перерахунок пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області та просив виконати вказані постанови шляхом поновлення виплат пенсії з часу припинення їх виплати і по теперішній час.
Листом від 05.09.2019 №546/Г-11 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивачу порядок виконання судових рішень щодо стягнення сум нарахованих пенсій та повідомлено про делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення порядку та розмірів виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вважаючи неправомірним зупинення з листопада 2011 року виплати пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з липня 2011 року норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону №796-XII, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу відповідного бюджету. Виключення становить період з 01.01.2014 по 02.08.2014, коли виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мала здійснюватись відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII, однак, беручи до уваги факт виконання органами Пенсійного фонду постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 у справі №2-а-326/2011 та від 21.06.2011 у справі №2-а-6231/11, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійної справи позивача, відсутні підстави для перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області з листопада 2011 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Відповідно до статті 49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 Закону №796-XII (в чинній на час призначення позивачу пенсії редакції), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII (в чинній на час призначення позивачу пенсії редакції) визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів зазначає, що право позивача на отримання передбаченої статтями 50, 54 Закону №796-XII пенсії, встановлено відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 у справі №2-а-326/2011 та від 21.06.2011 у справі №2-а-6231/11.
З наявної у матеріалах справи пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що на підставі зазначених судових рішень відповідними розпорядженнями управлінням Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області від 25.01.2011 №107088, від 15.07.2011, від14.11.2011 №107088, від 20.12.2011 №107088, від 24.01.2012 №107088, від 09.04.2015 №107088, від 13.08.2015 №107088, від 27.08.2015 №107088 проводився перерахунок пенсії позивачу .
Разом з тим, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 №3491-VI (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 наступного змісту - установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) положення пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».
Законами України про Державний бюджет України на 2012 рік та на 2013 рік передбачені аналогічні пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» положення щодо застосування окремих норм, зокрема Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки.
На виконання вимог Закону №796-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок №1210).
Відповідно до пункту 13 Порядку №1210, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: особам, що належать до категорії 1 інвалідам II групи з 1 січня 2012 року - 20 відсотків; з 1 липня 2012 року - 24 відсотка.
01.01.2014 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 №719-VII. Законом України від 31.07.2014 №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі по тексту - Закон №1622-VII), розділ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.01.2014 №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. Закон №1622-VII набрав чинності 03.08.2014.
У період з 01 січня по 02 серпня 2014 року виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мала здійснюватись відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII.
01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 №80-VIІI, пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Одночасно, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2018 №79-VIІI, який набрав чинності 01.01.2015, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, зокрема, що норми і положення статей 50, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, починаючи з липня 2011 року норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону №796-XII, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу відповідного бюджету. Виключення становить період з 01.01.2014 по 02.08.2014, коли виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мала здійснюватись відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII.
Беручи до уваги факт виконання органами Пенсійного фонду України постанов Іванківського районного суду Київської області від 17.01.2011 у справі №2-а-326/2011 та від 21.06.2011 у справі №2-а-6231/11, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійної справи позивача, враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача щодо наявності підстав для перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області з листопада 2011 року, а відтак, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог.
Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права, тому у такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його порушеним при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі.
Також, колегія суддів враховує, що у суду відсутнє право зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, фактично повторюють доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції надав оцінку, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів відносно того, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, та, які висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов