Справа № 673/1459/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дворнін О.С.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
19 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Платаш В.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Березюка В.Г.,
представника відповідача: Недосип Ю. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2019 року (прийняте у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач 14.12.2017 звернувся із позовом до Деражнянського районного суду Хмельницької області в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати відповідача призначити і виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня його звернення за пенсією 20.09.2017.
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03.05.2019 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - неправомірними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня його звернення за пенсією 20.09.2017.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано відсутність первинних документів, які б підтверджували зайнятість трактористом на вирощуванні сільськогосподарської продукції в рослинництві чи в тваринництві в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. Також вказує на те, що період навчання позивача зараховано позивачу до загального стажу. Таким чином, відповідач вважає, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи, а тому підстав для призначення пенсії на пільгових умовах немає.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що пільговий стаж його роботи підтверджується матеріалами справи та показами свідків наданими суду першої інстанції. Також вказує, що вимога пенсійного органу про надання додаткових документів на підтвердження трудового стажу, окрім трудової книжки є неправомірною.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою від 13.01.2020 розгляд справи призначено на 12.02.2020. Проте, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю члена колегії (лікарняний), розгляд справи перенесено на 19.02.2020.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
20.09.2017 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня його звернення за пенсією 20.09.2017.
28.09.2017 листом Летичівського об'єднаного управління ПФУ в Хмельницькій області за № 8076/03 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах з мотивів не відповідності його стажу встановленим у законі вимогам для призначення такої пенсії, що стало підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу декількох періодів його роботи, зокрема, з 20.01.1983 по 05.06.1984, з 28.09.1989 по 08.04.1991, з 26.08.1991 по 07.08.1995, з 15.07.1995 по 16.09.2002 та з 06.07.2004 по 31.03.2005.
Не погоджуючись з такою вимогою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується пільговий стаж позивача, а тому, дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Згідно з пунктом "в" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з матеріалів справи, пільговий стаж роботи позивача за спірні періоди підтверджується наступними документами:
- з 20.01.1983 по 05.06.1984 (стаж становить 1 рік 4 місяці 16 днів) стаж роботи трактористом-машиністом III класу в Барському районному виробничому, 1 об'єднанні "Сільгоспхімія", підтверджується записами №5 та №6 трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівними довідками №11-7, №11-8 та №11-9 від 09.02.2016 виданими Барським районним трудовим архівом.
- з 28.09.1989 по 08.04.1991 та з 26.08.1991 по 07.08.1995 (стаж, становить 5 років 5 місяців 23 дні) стаж роботи трактористом у радгоспі ім. Фрунзе с. Окладне, підтверджується записами №12, №13, №16 та №17 трудової книжки серії № НОМЕР_1 , архівними довідками №11-10, №11-11, №11-12 та №11-13 від 09.02.2016 виданими Барським районним трудовим архівом та показами свідків наданими в суді першої інстанції (свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).
- з 15.07.1995 по 16.09.2002 (стаж становить 7 років 2 місяці 2 дні) стаж роботи механізатором у колгоспі "Жовтень" с. Радівці, Деражнянського району Хмельницької області, згодом спілці селян ім. Коцюбинського с. Радівці, Деражнянського району, реорганізованої у СТОВ "Радовецьке" с. Радівці, Деражнянського району, Хмельницької області, підтверджується записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 , архівними довідками №170, №171 від 25.01.2016 та №04-06/02 від 27.01.2016 видані Деражнянським районним трудовим архівом, показами свідків наданими суду першої інстанції (свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ).
- з 06.07.2004 по 31.03.2005 (стаж становить 7 місяців 28 днів) стаж роботи трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Коричинецьке" Деражнянського району Хмельницької області, підтверджується записами №5 та №6 трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 , архівними довідками №172 від 25.01.2016 та №04-06/03 від 27.01.2016 виданими Деражнянським районним трудовим архівом та показами свідків наданими в суді першої інстанції (свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ).
При цьому, судом першої інстанції вірно вказано, що при виконані запису про працевлаштування на конкретне підприємство особи, в законодавстві відсутня вимога до виконання записів в трудових книжках щодо характеру його роботи чи щодо зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві та календарного року в тваринництві на зазначених позивачем сільгосппідприємствах (колгоспах і радгоспах), що здійснювали виробництво сільськогосподарської продукції.
Крім того, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, що також спростовує тези відзиву відповідача щодо необґрунтованості позову ОСОБА_1 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дані щодо роботи позивача у спірний період трактористом - машиністом підтверджені належним чином.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що єдине найменування професії механізаторів сільського господарства "тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016, введеного в дію з 01 січня 1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, чинного на теперішній час, професії "механізатор", "підвозчик", "будівельна бригада", відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Отже, спірні періоди підлягають зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірним рішення відповідача, та зобов'язав призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з огляду на наявність достатнього пільгового стажу роботи, необхідного для призначення цього виду пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.09.2019 у справі №688/4559/15-а; від 31.10.2019 у справі №686/12663/17; від 21.11.2019 у справі № 591/6598/16-а та у справі № 513/1169/16-а.
За таких обставин, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 лютого 2020 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.