Справа № 725/5127/14-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нестеренко Є.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
27 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 січня 2020 року (рішення суду складено в повному обсязі 22 січня 2020 року.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
у вересні 2014 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Першотравневий районний суд м. Чернівці із позовом до Чернівецької митниці Міндоходів, правонаступник - Буковинська митниця Держмитслужби (відповідач), про визнання незаконною та скасування постанови в.о. начальника Чернівецької митниці Міндоходів - Салагора М.М., винесеної по справі про порушення митних правил № 0743/40802/14 від 29.08.2014, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 16 821,51 грн.
Першотравневий районний суд м. Чернівці рішенням від 22.01.2020 адміністративний позов задовольнив частково. Скасував постанову у справі про порушення митних правил № 0743/40802/14 від 29.08.2014 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та надіслав справу на новий розгляд до Буковинської митниці Державної митної служби. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що наявність складу правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ст. 485 МК України підтверджується обставинами висвітленим у протоколі про порушення митних правил, інформацією, вказаною в доповідній записці від 07.08.2014 начальника відділу митного оформлення №4 м/п "Вадул-Сірет" Ферфецького М.Д., інформацією, зазначеною в базі даних АСМО ДМСУ "Інспектор 2006", інформацією, вказаною в листі Національної Агенції Фіскальної Адміністрації Відділення Регіональної митниці Відділення Регіональної фінансової Служби (м.Яси, Румунія) та інформацією, зазначеною в листі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області, відповідно до яких ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-приватний підприємець та громадяни, які слідували разом з ним 07.08.2014 в мікроавтобусі марки «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_1 на території Румунії не перебували, а отже не могли придбати товар та вивозити його з території Румунії.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до оскаржуваної постанови митниці, 07.08.2014 о 00 год. 30 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» в'їхав легковий мікроавтобус марки «Ніссан інтерстар» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який слідував з Румунії до України в приватних справах. В даному автобусі також слідувало 8 пасажирів.
Вказані громадяни до митного контролю надали контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору».
Під час здійснення перевірки документів та відомостей громадяни, які слідували у вищевказаному транспортному засобі заявили про наявність у них товару, а саме: гр. ОСОБА_1 - 5 рулонів тканини загальною вартістю 455,70 леїв Румунії; гр. ОСОБА_2 Аврора - 5 рулонів тканини загальною вартістю 455,70 леїв Румунії; гр. ОСОБА_3 - 5 рулонів тканини загальною вартістю 455,70 леїв Румунії; гр. ОСОБА_4 ( троє неповнолітніх дітей ) - 20 рулонів тканини загальною вартістю 22,80 леїв Румунії; гр. ОСОБА_5 (одна неповнолітня дитина ) - 10 рулонів тканини.
Згідно рішення митного органу даний транспортний засіб та громадяни були виведені з «зеленого коридору» в «червоний коридор».
Під час здійснення митного огляду вищевказані громадяни пред'явили до митного контролю товар. Також, ОСОБА_6 надав фактуру №0054961 від 06.08.2014, Чорней Аврора надала фактуру №0054962 від 06.08.2014 року, ОСОБА_3 надав фактуру №0054960 від 06.08.2014 року, ОСОБА_4 надала фактуру №0054959 від 06.08.2014 року. При здійсненні митного огляду товару було проведено його зважування, та встановлено, що загальна вага товару «тканина» в кількості 45 рулонів становить 405 кілограм.
Відповідно до інформації, отриманої Чернівецькою митницею Міндоходів з Міністерства фінансів Національної Агенції Фіскальної Адміністрації Відділення Регіональної митниці Наділення Регіональної фінансової Служби м. Яси Румунія встановлено, що у транспортному засобі марки «Ніссан інтерстар» д.н.з. НОМЕР_1 , який перетнув державний кордон Румунії по смузі виїзду з країни 06-07.08.2014 слідували особи, які не являються громадянами України та всі митні формальності здійснені згідно з митним законодавством на даний час, без оформлення будь-яких митних документів.
Крім того, відповідно до інформації отриманої з ГУ Міндоходів в Чернівецькій області, громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перебувають на податковому обліку в органах Міндоходів Чернівецької області як фізичні особи - підприємці.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.12.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а постанову в.о. начальника Чернівецької митниці Міндоходів від 29 серпня 2014 року у справі про порушення митних правил №0743/40802/14 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України визнано незаконною та скасовано.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 апеляційну скаргу Чернівецької митниці Міндоходів - залишено без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.12.2014 року - без змін.
Постановою Верховного суду від 28.08.2019 року постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.12.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 - скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положення ст. ст.529-530 МК України передбачають можливість оскарження постанови митниці до суду та перевірку законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом, що здійснюється в порядку, встановленому КАС України.
Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормами ст. 62 Конституції, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 485 Митного кодексу України України (далі - МК України) передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Приписами ч. 2 ст. 486 МК України визначено, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статтею 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.
Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять відомостей, що митним органом було здійснено всіх необхідних процесуальних дій з метою отримання доказів необхідних для правильного вирішення справи, оскільки надані фактури на переміщуваний товар іноземного зразка без перекладу на українську мову, тобто із їх змісту неможливо встановити вид товару, ціну, вагу та інші характеристики, а тому незрозумілим є яким чином, митний орган прийшов до висновку, що ці документи відносяться до такого виду товару як тканини.
Також, митним органом не встановлено обставин перетину Чорней ОСОБА_9 державного кордону України на виїзд, зокрема щодо того, що в базі даних Державної прикордонної служби України інформація про перетин 06.08.2014 державного кордону ОСОБА_10 ОСОБА_8 відсутня.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що без перевірки необхідної інформації твердження митного органу про те, що зазначені особи не мали як такої можливості придбати тканину на території Румунії, оскільки деякі з них перебували там протягом короткого часу, а інші тобто ОСОБА_8 взагалі незрозуміло, яким чином перетнула кордон на виїзд з України, а тому є лише припущеннями.
Доводи митного органу про те, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, та відповідно має намір ввозити в Україну товар без оподаткування є припущенням, відсутність у ОСОБА_11 з донькою фактури на переміщуваний товар не спростовує факту придбання ними цього товару. Жодного доказу про те, на підставі чого митний орган дійшов висновку, що переміщуваний товар належить саме ОСОБА_1 , також не наведено.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що у діях позивача наявний склад правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, низку розбіжностей та суперечностей для усунення причин та умов, що унеможливлюють всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, які компетентним органом не були з'ясовані, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскаржувана постанова підлягала скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до компетентного органу.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 січня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.