про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 824/446/19-а
26 лютого 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Гонтарук В. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на роботі,
відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали вказати підстави для поновлення строку.
19 лютого 2019 року відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржуване рішення було отримано відповідачем 19.12.2019 року нарочно в приміщенні суду, а 22.01.2020 року вже було подано апеляційну скаргу. Також апелянт вказує на те, що велика кількість вихідних днів у січні 2020 року, період оскарження припадав на звітний період, а також велика завантаженість, яка полягала у витраті значного обсягу часу для забезпечення представництва, підготовки правової позиції (подачі відзивів на позови, апеляційні скарги; збирання та направлення доказів, витребуваних судами; подачі апеляційних скарг, касаційних скарг тощо), не давала можливості працівникам юридичної групи своєчасно опрацьовувати документи правового характеру та вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд справи №824/446/19-а здійснювався за участю сторін, зокрема за участю представників відповідача Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.
Представники відповідача були присутні під час прийняття судом рішення по справі 11.11.2019 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.11.2019р., підписаним секретарем судового засідання.
Вказане свідчить про завчасне та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце слухання справи, а також про прийняте рішення за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції.
Так, положеннями п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними нормами КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вищевказаних вимог процесуального закону для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Отже, державні органи, які діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов'язків.
В ухвалі від 03 лютого 2020 року суд звертав увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 295КАС України може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.
Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься жодного підтверджуючого документу про день коли апелянтом - Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області, було отримано копію оскаржуваного рішення. Відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції будь яких доказів, в розумінні ст.ст. 72-76 КАС України, які б підтверджували, що оскаржуване рішення було отримано 19.12.2019 року. Також апеляційним судом не виявлено і доказів звернення самого апелянта до суду для з'ясування результатів розгляду даної справи шляхом отримання відповідного процесуального документа, на які вказує заявник у своїй заяві.
Крім того, у клопотанні про поновлення строку не наводиться належного обґрунтування щодо причин, які зумовили ту обставину, що апеляційну скаргу подано зі спливом тридцяти денного строку, визначеного ст. 295 КАС України, що не вказує на реалізацію відповідачем права на звернення з апеляційною скаргою без зайвих зволікань.
Суд зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач стверджує факт отримання копії оскаржуваного рішення 19 грудня 2019 року та звернення до суду з апеляційною скаргою лише 22 січня 2020 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку визначеного ст.295 КАС України на два дні. При цьому, суд зауважує, що жодного підтвердження про отримання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року апелянтом не надано, а також доказів пропуску дводенного строку звернення до суду з апеляційною скаргою матеріали справи не містять.
Тому, з метою встановлення вищезазначених фактів, відповідачу необхідно надати належні та достатні докази, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, оскільки посилання на велику завантаженість, вихідні дні, а також звітний період не звільняють останнього від обов'язку дотримуватись процесуальних обов'язків як сторони у справі. Вказані ж доводи безумовно не свідчать про неможливість вчасного подання апеляційної скарги.
Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 295 КАС України може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
З урахуванням викладеного вбачається, що апелянтом не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо неповажності вказаних підстав пропуску строку апеляційного оскарження, а відтак апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області необхідно залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними вказані підстави пропуску Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року.
1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на роботі залишити без руху.
2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Гонтарук В. М.