Справа № 320/1721/19
про повернення апеляційної скарги
26 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано апелянтом 28 січня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року задоволено клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та продовжено останньому строк для усунення недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано скаржником 13 лютого 2020 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу на супровідному листі від 11 лютого 2020.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 22 січня 2020 року відповідачем 18 лютого 2020 року до суду вдруге направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області строк для усунення недоліків на п'ять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 22 січня 2020 року, усунуті не були.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано. А вдруге подане клопотання про продовження строку для усунення недоліків є за своїм змістом аналогічним вперше поданому.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання скаржником вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків без надання доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику, відмовивши у задоволенні вдруге поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов