Справа № 640/11960/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.
26 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М.,Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ" до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2019 року в частині,
ТОВ "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0206191207 в частині 338 956,19 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ" за 2017-2018 рік.
Результати перевірки оформлені Актом від 13 лютого 2019 року №1404/26-15-12-07-20/39147891.
Під час перевірки податковий орган встановив, що ТОВ "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ" порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період, а саме: від 18 жовтня 2017 року №17 (сума ПДВ за ПН/РК 78 200) з затримкою 1 календарний день (дата реєстрації - 16 листопада 2017 року); від 05 грудня 2018 року №22 (сума ПДВ за ПН/РК 5 913,55) з затримкою 11 календарних днів (дата реєстрації - 11 січня 2019 року);від 28 грудня 2018 року №64 (сума ПДВ за ПН/РК 3 311 361,93) з затримкою 1 календарний день (дата реєстрації - 16 січня 2019 року).
На основі таких висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12 березня 2019 року №0206191207, яким позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пупком 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1942170,22 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 339 547,55 грн.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення в частині 338 956,19 грн. протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманим продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Пунктом 3 Порядку №1246 (в редакції на момент направлення до ДФС України податкової накладної від 18 жовтня 2017 року №17 ) встановлено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.
З 24 березня 2018 року діє нова редакція вказаного Пункту (в редакції на момент направлення до ДФС України податкової накладної від 28 грудня 2018 року №64) відповідно до якого, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.
Пунктом 120-1.1 цієї статті передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Податковими правопорушеннями в розумінні статті 109 Податкового кодексу України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В Акті перевірки зазначено, що позивач порушив граничні терміни реєстрації податкових накладних від 18 жовтня 2017 року №17 (сума ПДВ за ПН/РК 78 200) з затримкою 1 календарний день (дата реєстрації - 16 листопада 2017 року), від 28 грудня 2018 року №64 (сума ПДВ за ПН/РК 3 311 361,93) з затримкою 1 календарний день (дата реєстрації - 16 січня 2019 року.
Судом першої інстанції встановлено, що податкова накладна від 18 жовтня 2017 року № 17 була надіслана позивачем для реєстрації в Реєстрі 15 листопада 2017 року о 20:38 год., тобто в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня.
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування вказана податкова накладна від 18 жовтня 2017 року була доставлена до ДФС України 15 листопада 2019 року о 23:04 год., проте не прийнято з підстав того, що згідно п. 3 Порядку 1246 (у редакції постанови КМУ від 26 квітня 2017 року №341), операційний день для реєстрації триває щодня з 0 до 23 год.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів податкова накладна від 28 грудня 2018 року №64 була надіслана позивачем для реєстрації в Реєстрі 15 січня 2018 року о 13:21 год., тобто в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня.
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування вказана податкова накладна 28 грудня 2018 року №64 була доставлена до ДФС України 15 січня 2019 року о 13:24 год., проте не прийнята з підстав того, що порушено порядок обрахунку графи 10 розділу Б, запропоновано при необхідності виправити документ та надіслати його знову.
Згідно роздруківки з електронного кабінету позивача зазначена вище квитанція надійшла до позивача 15 січня 2019 року о 23:15 год., тобто за межами операційного дня, що виключило можливість позивача виправити документ та надіслати його знову в межах граничного терміну реєстрації податкових накладних.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач в межах встановленого законом строку, ужив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації вказаних вище податкових накладних, а тому у відповідача відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0206191207 в частині 338 956,19 грн.
Отже, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 26.02.2020 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
Є.І. Мєзєнцев