Справа № 320/4409/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
26 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Головного правління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного правління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0005394001.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки, на підставі висновків якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Крім того, вказує, що пляшка алкогольного напою, що перебувала на роздавальній стрічці, не належить позивачу та її походження не відоме, оскільки усі пляшки віскі, наявні у нього промарковані антикражним датчиком пломбою-кліпсою.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перевірка суб'єкта господарювання фактично не проводилась, про що свідчить Акт не допуску від 11.04.2019.
Копію наказу на проведення перевірки від 29.03.2019 №706 не було вручено позивачу, та направлення на перевірку №651 від 11.04.2019 і №652 від 11.04.2019 не були скріплені печаткою.
У свою чергу, отриманий фіскальний чек та фотофіксація не є підтвердженням того, що посадові особи були допущені до перевірки та здійснювали її правомірно.
Також апелянт звертає увагу, що всі пляшки віскі «Bushmills Original», що перебувають у власності ТОВ «Експансія» промарковані антикражним датчиком, пломбою-кліпсою та відповідними марками акцизного податку.
Пляшка алкогольного напою, що перебувала на роздавальній стрічці та зафіксована перевіряючими на фото не являється продукцією, що реалізується ТОВ «Експансія».
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» (код ЄДРПОУ 32294905, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) зареєстровано в якості юридичної особи 02.12.2002, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.01.2016.
29 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Київській області відповідно до вимог статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України, листа ДФС України від 26.03.2019 №10024/7/99-99-12-01-01-17 та з метою здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видано наказ №706 «Про проведення фактичних перевірок», на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, управлінню контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ( ОСОБА_1 ) у квітні 2019 року наказано організувати проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання (об'єктів) згідно з додатком №1.
У відповідності до Витягу з додатку №1 до наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.03.2019 №706 «Про проведення фактичних перевірок» щодо переліку суб'єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам у квітні 2019 року, призначено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» за адресою суб'єкта господарювання: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; термін перевірки 11.04.2019 - 10 діб; перевіряючі - завідувач сектору ОСОБА_5., ГДРІ ОСОБА_4
У період з 11.04.2019 по 19.04.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.03.2011 №706 та направлень на перевірку від 11.04.2019 №651 та №652 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведена фактична перевірка магазину за адресою: м . Вишневе, вул. Промислова, буд . 5 , що належить ТОВ «Експансія».
За результатами вказаної перевірки складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 22.04.2019 №253/10-36-40-00-10/32294905 на бланку №003110 (далі - Акт перевірки), згідно з яким у період з 11.04.2019 о 14 год. 08 хв. по 19.04.2019 о 14 год. 00 хв. контролюючим органом було зафіксовано порушення позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
Так, під час перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено факт реалізації пляшки віскі «Bushmills Original», об'ємом 0,5 л, міцністю 40% об., виробництва «The Old Bushmills Distillery Co Ltd», Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, по ціні 398,90 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 11.04.2019 №127/2000/224, яка маркована маркою акцизного податку 23АААЙ 118160 11/17 35,549 грн. із зазначенням індексу регіону 23 (Черкаська область), що не відповідає безпосередньо країні виробництва зазначеного алкогольного напою, марка акцизного податку - зеленого кольору, оскільки алкогольні напої імпортного виробництва повинні маркуватись марками акцизного податку фіолетового кольору та без зазначення індексу регіону.
Згідно акту відмови від підписання акта перевірки від 19.04.2019 та акту відмови від отримання акта перевірки від 19.04.2019, після закінчення перевірки головний бухгалтер ТОВ «Експансія» ОСОБА_2 відмовилась від підписання акта перевірки та від отримання другого примірника.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0005394001, яким до позивача на підставі абз. 16 частини другої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17000 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пляшка віскі «Bushmills Original» виробництва «The Old Bushmills Distillery Co Ltd», Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, була маркова маркою акцизного податку зеленого кольору, що є порушенням вимог частини першої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0005394001 відповідає вимогам чинного законодавства, та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до пп. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Таким чином, фактична перевірка платника податків проводиться виключно за умови пред'явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У той же час, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом.
Тобто, згідно з зазначеною позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №П/811/824/17.
Як свідчать матеріали справи, згідно наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.03.2019 №706 «Про проведення фактичних перевірок» вирішено провести фактичні перевірки суб'єктів господарювання, зокрема і ТОВ «Експансія» згідно з додатком №1, який є невід'ємною його частиною.
11 квітня 2019 року касиру торгівельного залу ОСОБА_3 як особі, яка здійснювала розрахункові операції, були пред'явлені наказ на проведення перевірки, посвідчення перевіряючих та направлення на проведення перевірки, про що свідчать дані, надані касиром, фіскальний чек, акт перевірки та відповідна фотофіксація (а.с. 81-89).
У той же час, касир торгівельного залу ОСОБА_3 відмовилась розписатися у направленнях на перевірку, про що посадовими особами контролюючого органу складено Акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку від 11.04.2019 (а.с. 78).
З огляду на викладене, посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку магазину позивача з дотриманням вимог чинного законодавства.
Водночас, колегія суддів як і суд першої інстанції не бере до уваги Акт про відмову в допуску до фактичної перевірки, який складений посадовими особами ТОВ «Експансія» 11.04.2019 о 14 год. 30 хв., оскільки фактична перевірка позивача розпочалась 11.04.2019 о 14 год. 08 хв., що підтверджується актом фактичної перевірки від 22.04.2019 №253/10-36-40-00-10/32294905 (а.с. 34-37).
Крім того, вказаний акт про відмову в допуску до фактичної перевірки не був вручений саме перевіряючим контролюючого органу, які розпочали проведення фактичної перевірки 11.04.2019 о 14 год. 08 хв., а був поданий 11.04.2019 через канцелярію ГУ ДФС у Київській області (а.с. 38-39).
Вказане спростовує твердження позивача про не проведення фактичної перевірки ТОВ «Експансія».
Крім того, направлення на перевірку, наказ на проведення перевірки від 29.03.2019 №706 та витяг з додатку №1 до наказу відповідають вимогам закону, оскільки містять найменування та реквізити суб'єкта який перевіряється, конкретну підставу для проведення перевірки, дату початку та тривалість перевірки.
У той же час, колегія суддів звертає увагу, що податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим наказ від 29.03.2019 №706 не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, актом, що має певні правові наслідки та породжує права і обов'язки для платника податків є податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведеної перевірки у відповідності до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.
Щодо правомірності самого податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0005394001, слід зазначити наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно з частиною п'ятою статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
У відповідності до частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Зміст вказаної норми свідчить, що законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
При цьому, згідно із наведеними вище положеннями законодавства немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок, алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку або марковані з відхиленням від визначених законом вимог.
У підпунктах 14.1.107 та 14.1.109 пункту 14.1 ст. 14 ПК України дано визначення наступним поняттям: марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 226.6 ст. 226 ПК України встановлено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 цієї статті).
Згідно із пунктом 226.9 статті 266 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене (далі - Положення №1251).
Згідно пункту 5 вказаного Положення марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зеленій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій кольоровій гамі.
На кожну марку наносяться такі реквізити: слова «УКРАЇНА», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів);
позначення виду марки, що складається з літер та слів «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», «тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)» - «ТВ ЗФ», «тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТВ БФ», «тютюн імпортний (сигарети з фільтром)» - «ТІ ЗФ», «тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТІ БФ», «тютюн вітчизняний (інші вироби)» - «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» - «ТІ ІНШІ»;
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
У відповідності до пункту 20 Порядку №1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:
пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);
пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом встановлено факт реалізації пляшки віскі «Bushmills Original», об'ємом 0,5 л, міцністю 40% об., виробництва «The Old Bushmills Distillery Co Ltd», Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, по ціні 398,90 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 11.04.2019 №127/2000/224, яка маркована маркою акцизного податку 23АААЙ 118160 11/17 35,549 грн. із зазначенням індексу регіону 23 (Черкаська область), що не відповідає безпосередньо країні виробництва зазначеного алкогольного напою, оскільки наявна марка акцизного податку - зеленого кольору замість фіолетового у відповідності до пункту 5 Порядку №1251.
Відтак, з огляду на приписи пункт 226.9 статті 226 ПК України реалізований позивачем товар слід вважати немаркованим, за що, в свою чергу, частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування до суб'єкта господарювання штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Наявність чи відсутність на реалізованій пляшці віскі «Bushmills Original» антикражного датчику пломби-кліпси не спростовує наявність порушень у ТОВ «Експансія» вимог Порядку №1251 щодо належного маркування акцизним податком на товарі імпортного виробництва.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук