Справа № 640/20446/19
27 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про опис майна у податкову заставу, податкової вимоги -
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ БІ ГРУП" (далі - Позивач, ТОВ «ЕМ БІ ГРУП») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування:
- податкових повідомлень-рішень від 03.06.2019 року№0454731213, від 19.08.2019 року №0689821213, від 19.08.2019 року №0689831213, від 09.10.2019 року №011338411;
- рішення про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 року №10601-10;
- податкової вимоги від 13.09.2019 року №10601-10.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 року з урахування ухвали суду від 13.01.2020 року про виправлення описки позов задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.08.2019 року №0689821213 та від 09.10.2019 року №011338411;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0454731213 від 03.06.2019 року в частині накладення на Позивача штрафу у розмірі 94 779,64 грн.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 року №0689831213 в частині накладення на Позивача штрафу у розмірі 104 201,45 грн.;
- визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 року №10601-10;
- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №10601-10 від 13.09.2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.02.2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 15 621,53 грн.
Апелянту було надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім 04.02.2020 року, про що свідчить відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції на копії супровідного листа.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року задоволено клопотання ГУ ДПС у м. Києві та продовжено Апелянту строк для усунення недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку було отримано Відповідачем 18.02.2020 року.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17.02.2020 року ГУ ДПС у м. Києві 20.02.2020 року до суду направлено клопотання про продовження процесуального строку, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору у зв'язку з тривалістю процедури.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено ГУ ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків на п'ять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 03.02.2019 року, усунуті не були.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Відповідачем не надано. А заявлене вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення та за своїм змістом є аналогічним вперше поданому.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання Апелянтом вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні вдруге поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про опис майна у податкову заставу, податкової вимоги - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель