П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/1832/19
Головуючий в І інстанції: Пекний А.С.
Дата та місце ухвалення рішення: 08.11.2019 р.
м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів ,-
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» звернулось до суду з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА508070/2019/000034/2 від 29.08.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час декларування товару (а саме вироби з чорного метала: ручка телескопічна для валика малярного, у асортименті) у порядку, встановленому Митним кодексом України (далі - МК України), було заявлено самостійно визначену митну вартість товару, яка визначалась за основним методом - за ціною договору відповідно до ст. ст. 57, 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 МК України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Однак, 29.08.2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UА508070/2019/000034/2 за резервним методом, яке позивач вважає безпідставним та необґрунтованим.
Позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання. Позивач зазначає, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» (як Покупець) та компанією Zhenjiang Dantu District Star-Brush Factory (як Продавець) укладений контракт № CH-UA-18/12/17. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів компанія Zhenjiang Dantu District Star-Brush Factory здійснила поставку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» відповідного товару - вироби з чорного метала: ручка телескопічна для валика малярного, у асортименті.
Декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» була подана до сектору митного оформлення митного поста «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі декларація для здійснення митного оформлення зазначеного товару (митна декларація UА508070/2019/000034/2 від 29.08.2019 року).
Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно у сумі 1769,94 доларів США за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: пакувальний лист; рахунок-фактуру; коносамент; автотранспортну накладну; декларацію про походження товару; зовнішньоекономічний договір; доповнення до контракту.
За наслідками розгляду поданих позивачем документів, зважаючи на те, що спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю: посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові, відповідач повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Так, митним органом зазначається, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 02.07.2019р. №FY20190525 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
На виконання вимог відповідача позивачем були додатково подані наступні документи: прайс-листи від постачальника (продавця), та бізнес-пропозиція.
Незважаючи на надані позивачем додаткові документи, відповідач 29.08.2019 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА508070/2019/000034/2, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару на підставі другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу.
В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для митної вартості містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) №FY20190525 від 02.07.2019 року відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
Також вказано, що відповідно до пункту 1 статті 53 МК України декларант разом з митною декларацією подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 53 МК України, якщо здійснювалося страхування, то в переліку документів, що підтверджують митну вартість є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, виходячи з положень статті 53 МК України для підтвердження митної вартості декларант разом з митною декларацією зобов'язаний надати страхові документи.
Також у рішенні апелянт зазначив, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. У додатково наданій комерційній пропозиції виробника товару від 27.06.2019 року, адресованій позивачу, відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто неможливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту.
Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
Також в рішенні про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів посилався на те, що декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) копію митної декларації країни відправлення.
За результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД № UA500040/2019/7504 від 20.07.2019 року, а саме: 1,31 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1966,6 * 1,31=2576,246 дол. США).
В рішенні вказано, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
29.08.2019 року відповідачем прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508070/2019/00126, якою відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів з підстав: «Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтверджені. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару».
На підставі рішення про коригування митної вартості товарів, позивач з метою випуску товару, що декларувався у вільний обіг, додатково сплатив за товар суму ПДВ в розмірі 1016,83 грн. та суму мита в розмірі 4270,67 грн.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом митному органу були надані всі необхідні та достовірні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а тому коригування цієї митної вартості оскаржуваним рішенням було неправомірним.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.
У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, орган доходів і зборів зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вже зазначалось вище, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані: контракт № СН-UA-18/12/17 від 18.12.2017 року, пакувальний лист б/н від 02.07.2019 року, рахунок-фактура (інвойс) № FY20190525 від 02.07.2019 року, коносамент № NBS19070585, автотранспортні накладні №5685 від 28.08.2019 року та №9947 від 28.08.2019 року, декларація про походження товару № FY20190525 від 02.07.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 02.07.2019 року, інші некласифіковані документи - митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів. Також додатково позивачем були надані прайс-лист від постачальника (продавця) від 24.06.2019 року та комерційна пропозиція від 27.06.2019 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при митному оформленні товару та на вимогу митного органу позивачем надано всі документи, які містили числові показники ціни товару.
Однак, згідно оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем коригування митної вартості товарів за МД № UА508070/2019/001702 від 28.08.2019 року слугувало: ненадання декларантом страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, пакування, навантаження; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; відсутність у комерційній пропозиції виробника товару від 27.06.2019 року інформації щодо терміну дії цін; відсутність в рахунку-фактурі (інвойсі) № FY20190525 від 02.07.2019 року посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
Стосовно посилань митниці в обґрунтування того, що документи не містять всіх необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на відсутність інформації щодо страхування, пакування, навантаження ввезеного позивачем товару, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 3.1 контракту № СН-UA-18/12/17 від 18.12.2017 року, поставки товару здійснюються на умовах CIF/ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNY згідно офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.
Офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року визначено, за умовами поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення), що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.
Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що формування продавцем ціни на товар та включення до контрактної вартості товару витрат продавця на страхування та перевезення з урахуванням визначених умов поставки CIF, відбувається до моменту фактичного понесення таких витрат продавцем, тому ненадання покупцем товару документів, що підтверджують вартість страхування та транспортування товару до порту призначення, не може свідчити про те, що витрати на страхування та перевезення не включені у вартість товару, так як відповідальність за будь-які наслідки цього несе продавець.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, однак лише у разі якщо страхування здійснювалося. Таким чином, коли окреме страхування не здійснювалось, відсутні підстави для включення ймовірної суми такого страхування до складу митної вартості товарів.
Аналогічно і транспортні (перевізні) документи повинні бути надані митниці лише у разі, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. В даному випадку, оскільки згідно умов поставки CIF витрати на перевезення товару до порту призначення несе продавець та вартість такого перевезення включена до контрактної ціни товарів, позивач не повинен додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNY та надавати перевізні документи.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо помилкового твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.п.6, 8 ч.2 ст.53 МК України.
Окрім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що наявна в митній декларації інформація про товар, щодо якого здійснювалось митне оформлення за МД №UA500040/2019/7504 від 20.07.2019 року, не дає можливості в повній мірі порівняти його із товаром, який було подано для митного оформлення позивачем, оскільки вони мають відмінні характеристики.
Так, колегія суддів зазначає, що умовами поставки за МД №UA500040/2019/7504 від 20.07.2019 року є умови поставки CFR, на відміну від умов поставки товару позивачу на умовах CIF.
Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року за умовами поставки CFR (Cost and Freight (... named port of destination) продавець не сплачує вартість страхування, а тому ціна товару не буде включати вартість його страхування та буде відрізнятись.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмінність в умовах поставки виключає можливість порівняння заявленої позивачем митної вартості із митною вартістю товару, увезеного іншими суб'єктами за МД №UA500040/2019/7504 від 20.07.2019 року, а відтак, порівняння відповідачем їх ціни є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.
Що стосується посилань відповідача на відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, слід зазначити, що вказані документи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України, не є основними та обов'язковими документами, які підтверджують митну вартість товарів. Слід зауважити, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.
Крім того, відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так само і відсутність в рахунку-фактурі (інвойсі) №FY20190525 від 02.07.2019 року посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, не може впливати на визначення митної вартості товарів.
Комерційні документи - це документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі. Рахунок-фактура є видом комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена в рахунку-інвойсі ціна товару повністю співпадає з ціною товару, вказаною в інших супровідних документах, та з ціною, яка була заявлена позивачем до декларування.
В свою чергу у рахунку-фактурі (інвойсі) від №FY20190525 від 02.07.2019 року постачальник визначив найменування товару, що підлягає поставці і його кількість та ціну. Відтак, наданими до митного оформлення документами визначались: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, крім того такі документи як інвойс, специфікація, та контракт чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну.
В рішенні про коригування митної вартості товарів жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність посилань на контракт в інвойсі та банківські реквізити продавця, при наявності того, що товари вказані у інвойсі, повністю збігаються з контрактом та іншими документами, наданими для митного оформлення, впливає на митну вартість товару.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відсутність банківських реквізитів та посилання на контракт у рахунку-фактурі (інвойсі) №FY20190525 від 02.07.2019 року жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Також суд критично відноситься до посилань митного органу на те, що у комерційній пропозиції відправника товару, адресованій Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер», відсутня інформація щодо терміну дії цін, як на підставу для висновку про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.
В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах.
При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.
Позивачем при митному оформленні товарів були подані митниці як комерційну пропозицію, так і прайс-лист, в яких ціна товару, пред'явленого до митного оформлення повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товару.
Колегія суддів вважає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
З урахуванням того, що відповідачем не обґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оскаржуваного рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі та задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2020 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька