Справа № 826/15510/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
27 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження буз повідомлення учасників справи, суддя Чудак О.М.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2018 №0610621213 та №0610671213.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 11.09.2018 №0610621213 та №0610671213; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «БУДІМПЕРІЯ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, встановлено факти порушення платником ТОВ «БК «Будімперія» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 82830, 77 грн.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ до бюджету ТОВ "БК "Будімперія".
За результатом перевірки складено Акт від 23.08.2018 №15484/26-15-12-13-20.
В ході перевірки виявлені та відображені в Акті порушення ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 ПК України під час сплати грошових зобов'язань з ПДВ визначених у податкових деклараціях з ПДВ:
- від 15.12.2015, номер 9253604704, граничний термін сплати - 30.12.2015, фактично сплачено 25.10.2016 та 25.11.2016;
- від 16.05.2016, номер 9078250200, граничний термін сплати - 30.05.2016, фактично сплачено 25.11.2016;
- від 16.08.2016, номер 9146262862, граничний термін сплати - 30.08.2016, фактично сплачено 25.11.2016 та 27.12.2016;
- від 17.10.2016, номер 9193559846, граничний термін сплати - 30.10.2016, фактично сплачено 24.01.2017;
- від 16.11.2016, номер 9219161147, граничний термін сплати - 30.11.2016, фактично сплачено 24.01.2017 та 24.04.2017;
- від 16.12.2016, номер 9243913555, граничний термін сплати - 30.12.2016, фактично сплачено 24.04.2017;
- від 17.01.2017, номер 9265962972, граничний термін сплати - 30.01.2017, фактично сплачено 24.04.2017 та 26.05.2017;
- від 18.04.2017, номер 9068131938, граничний термін сплати - 30.04.2017, фактично сплачено 26.05.2017 та 28.08.2017;
- від 16.05.2017, номер 9091117117, граничний термін сплати - 30.05.2017, фактично сплачено 28.08.2017 та 26.12.2017;
- від 16.08.2017, номер 9164537719, граничний термін сплати - 30.08.2017, фактично сплачено 26.12.2017, 26.03.2018, 23.04.2018 та 24.05.2018;
- від 18.12.2017, номер 9270455334, граничний термін сплати - 30.12.2017, фактично сплачено 24.05.2018;
- від 16.03.2018, номер 9045980087, граничний термін сплати - 30.03.2018, фактично сплачено 24.05.2018 та 23.06.2018;
- від 17.04.2018, номер 9070014257, граничний термін сплати - 30.04.2018, фактично сплачено 23.06.2018;
- від 16.05.2018, номер 9094678771, граничний термін сплати - 30.05.2018, фактично сплачено 23.06.2018, 23.07.2018, 03.08.2018.
11.09.2018 на підставі вказаних висновків Акту від 23.08.2018 №15484/26-15-12-13-20, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0610621213, яким до ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» за порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного пунктом 57.1 статті 57 ПК України, та на підставі статті 126 ПК України застосовано штраф у сумі 79 568,85 грн., тобто у розмірі 20% суми грошового зобов'язання за сплатою якого допущено затримку;
- №0610671213, яким до ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» за порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного пунктом 57.1 статті 57 ПК України, та на підставі статті 126 ПК України застосовано штраф у сумі 3 261, 92 грн., тобто у розмірі 10% суми грошового зобов'язання за сплатою якого допущено затримку.
Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішеннями від 11.09.2018 №0610621213 та №0610671213, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості можливого зарахування сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ згідно вказаних декларації в рахунок погашення наявного податкового боргу та доказів наявності податкового боргу в рахунок погашення якого спрямовувались кошти, які сплачував позивач, а тому є необґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 ПК України під час сплати грошових зобов'язань з ПДВ визначених у зазначених податкових деклараціях з ПДВ.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.
Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права застосовано Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі №823/457/18, від 11.04.2019 у справі №826/2139/18.
Посилання ж позивача на постанову Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №812/1028/17 колегія суддів вважає безпідставними, адже у вказаній постанові Верховний Суд аналізував норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції до 01.01.2017, в той час як у даній справі застосуванню підлягає положення вказаного підпункту в редакції після 01.01.2017, адже перевірка проведена 23.08.2018.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до 01.01.2017 (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).
У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до Податкового кодексу України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII), зокрема і до статті 75, предметом камеральної перевірки може бути також і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, в тому числі і з податку на додану вартість.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №812/1028/17 зазначено, що питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів могли бути предметом лише документальної перевірки до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», положення якого набрали чинності з 01.01.2017.
Таким чином, є необґрунтованими доводи позивача про те, що під час проведення камеральної перевірки питання своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання не досліджується.
Відповідно, відповідач правомірно провів камеральну перевірку, результати якої відображені в Акті від 23.08.2018 №15484/26-15-12-13-20.
Разом з тим, щодо висновків перевірки про порушення ТОВ "БК "Будімперія" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 ПК України під час сплати грошових зобов'язань з ПДВ на підставі яких відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.09.2018 №0610621213 та №0610671213, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У відповідності до пунктів 36.1 та 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Колегія суддів звертає увагу, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не заперечує факту сплати ТОВ "БК "Будімперія" грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного у податкових деклараціях з ПДВ від 15.12.2015 №9253604704, від 16.05.2016 №9078250200, від 16.08.2016 №9146262862, від 17.10.2016 №9193559846, від 16.11.2016 №9219161147, від 16.12.2016 №9243913555, від 17.01.2017 №9265962972, від 18.04.2017 №9068131938, від 16.05.2017 №9091117117, від 16.08.2017 №9164537719, від 18.12.2017 №9270455334, від 16.03.2018 №9045980087, від 17.04.2018 №9070014257, від 16.05.2018 №9094678771.
При цьому, відповідач вказує саме про несвоєчасність такої сплати.
Так, із відомостей з рахунку 315 ТОВ "БК "Будімперія" та листа ГУ ДФС у м. Києві від 25.10.2018 №88836/10/26-15-12-13-18 колегією суддів встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ визначені у вказаних податкових деклараціях з ПДВ сплачені позивачем в межах строків визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 ПК України. Так, податкові зобов'язання з ПДВ за податковими деклараціями:
- від 15.12.2015 №9253604704 сплачено 25.12.2015 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 24.12.2015), граничний термін сплати - 30.12.2015;
- від 16.05.2016 №9078250200 сплачено 23.05.2016, граничний термін сплати - 30.05.2016;
- від 16.08.2016 №9146262862 сплачено 16.08.2016 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 25.08.2016), граничний термін сплати - 30.08.2016;
- від 17.10.2016 №9193559846 сплачено 17.10.2016 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 25.10.2016), граничний термін сплати - 30.10.2016;
- від 16.11.2016 №9219161147 сплачено 16.11.2016 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 25.11.2016), граничний термін сплати - 30.11.2016;
- від 16.12.2016 №9243913555 сплачено 26.12.2016 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 27.12.2016), граничний термін сплати - 30.12.2016;
- від 17.01.2017 №9265962972 сплачено 17.01.2017 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 23.01.2017), граничний термін сплати - 30.01.2017;
- від 18.04.2017 №9068131938 сплачено 18.04.2017 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 24.04.2017), граничний термін сплати - 30.04.2017;
- від 16.05.2017 №9091117117 сплачено 23.05.2017 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 26.05.2017), граничний термін сплати - 30.05.2017;
- від 16.08.2017 №9164537719 сплачено 17.08.2017 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 28.08.2017), граничний термін сплати - 30.08.2017;
- від 18.12.2017 №9270455334 сплачено 18.12.2017 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 26.12.2017), граничний термін сплати - 30.12.2017;
- від 16.03.2018 №9045980087 сплачено 16.03.2018 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 26.03.2018), граничний термін сплати - 30.03.2018;
- від 17.04.2018 №9070014257 сплачено 17.04.2018 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 23.04.2018), граничний термін сплати - 30.04.2018;
- від 16.05.2018 №9094678771 сплачено 16.05.2018 (за даними листа ГУ ДФС у м. Києві 24.05.2018), граничний термін сплати - 30.05.2018.
Отже, позивачем в межах строків визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 ПК України виконано податковий обов'язок щодо сплати сум ПДВ, визначених у вказаних податкових деклараціях.
Згідно пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що навіть за умови своєчасного перерахування позивачем сум грошових зобов'язань з ПДВ, визначених у вказаних деклараціях, зарахування таких коштів в рахунок податкового зобов'язання може відбуватись несвоєчасно у разі наявності у платника податкового боргу на погашення якого кошти зараховуються першочергово.
Так, в матеріалах справи наявна копія розрахунків ТОВ «БК «Будімперія» з бюджетом згідно системи електронного адміністрування ПДВ за 2015-2018 року (додаток до листа ГУ ДФС у м. Києві від 25.10.2018 №88836/10/26-15-12-13-18), згідно якого не простежується наявність податкового боргу в зарахуванням якого могли зараховуватись кошти, сплачені позивачем в якості податкових зобов'язань за вказаними податковими деклараціями.
Разом з цим, у листі від 16.11.2018 №104173/10/26-15-12-13-18 ГУ ДФС у м. Києві зазначає про наявність у позивача податкового боргу в сумі 54 327,27 грн., який виник на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014 №826/9851/13. Зазначено, що станом на 15.11.2018 в інтегрованій картці платника ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» з ПДВ значиться податковий борг у розмірі 165 419,16 грн.
Колегія суддів зазначає, що згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014 у справі №826/9851/13 встановлено наступний спосіб і порядок виконання абзацу четвертого резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 у справі №826/9851/13, а саме - стягнути з розрахункового рахунку № 31110029700009 відкритого в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, кошти в розмірі 54 327,27 грн. на користь ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ».
Водночас, відповідачем належним чином не обґрунтовано яким чином стягнення коштів на користь ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» могло мати наслідком виникнення у позивача податкового боргу.
Також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №826/1233/16, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ», визнано протиправними та скасовано рішення №22/26-57-16-01-10 від 13.01.2016 про опис майна, податкову вимогу №39-16 від 13.01.2016, прийняті ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Підставою для прийняття судового рішення у справі №826/1233/16 слугував висновок про відсутність у ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» податкового боргу станом на дату прийняття зазначених рішень.
З огляду на викладене, а також з огляду на зміст обставин встановлених судами при розгляді адміністративних справ №2а-2142/12/267, №826/9851/13, №826/13668/14, №826/5832/13, №826/3250/17, №826/1233/16, 826/11526/17, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві не надано достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості можливого зарахування сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ згідно вказаних декларації в рахунок погашення наявного податкового боргу. Відповідачем не надано доказів наявності податкового боргу в рахунок погашення якого спрямовувались кошти, які сплачував позивач, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведені обставини у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновку відповідача про порушення ТОВ «БК «БУДІМПЕРІЯ» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 ПК України під час сплати грошових зобов'язань з ПДВ визначених у зазначених податкових деклараціях з ПДВ. Відповідно, застування до позивача штрафних санкції на підставі такого висновку згідно податкових повідомлень-рішень від 11.09.2018 №0610621213 та №0610671213 не може вважатись законним, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішень, та, як наслідок, наявність підстав для їх скасування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача не містить жодних доводів відносно того, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, жодних доводів чи висновків щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 11.09.2018 №0610621213 та №0610671213 та підстав для їх винесення, жодних пояснень чи обґрунтувань на підтвердження можливого зарахування сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ згідно вищезазначених декларації в рахунок погашення податкового боргу. В апеляційній скарзі відповідач лише цитує норми Податкового кодексу України.
Відтак, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов