П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/21529/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Коваля М.П., судді Домусчі С.Д., судді Кравця О.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги представника Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою представника Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, всебічно та повно вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року підлягає поверненню з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу підписано представником Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради - Нікуленко О.В., що діє на підставі довіреності від 20 січня 2020 року, якою зокрема передбачено право представляти Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради та інспекторів Департаменту з паркування у суді.
Відповідно до пп.19 п.1 р.VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII, внаслідок чого, пп.11 п.16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Разом з апеляційною скаргою не було надано жодних доказів того, що особа, яка її підписала є адвокатом, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Нікуленко О.В. має статус адвоката.
За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, ЄДРПОУ) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") .
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що Нікуленко О.В. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи та її посадових осіб у порядку її самопредставництва, така інформація також відсутня в ЄДРПОУ.
Враховуючи відсутність документів, що свідчать про те, що Нікуленко О.В.є адвокатом або представником юридичної особи (органу місцевого самоврядування) та її посадових осіб у порядку її самопредставництва, відповідно до пункту першого частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.
Аналогічна позиція в подібних правовідносинах викладена в ухвалах Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 826/11291/17, від 16 січня 2020 року у справі №140/2575/19, від 20 січня 2020 року у справі №520/7197/19, від 21 січня 2020 року у справі №2140/1691/18, від 10 лютого 2020 року у справі №280/254/19, від 12 лютого 2020 року у справі №202/4437/19.
Таким чином, враховуючи вимоги пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «МОЛДАВСЬКА ПРОТИ УКРАЇНИ» (заява № 43464/18), право доступу до суду не є абсолютним, і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує державного регулювання, яке може змінюватися в часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити особі, яка подавала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
Колегія суддів зазначає, що повернення судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано частиною другою статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись ст. ст. 55, 298, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець