П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 509/3753/17
Головуючий в 1 інстанції: Кириченко П.Л.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.
суддів - Градовського Ю.М., Запорожана Д.В.
за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.
заявник - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі за апеляційною скаргою Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
18 грудня 2019 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 509-3753/17, в якій заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та ухвалити нову постанову про залишення без змін постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2017 року в цій справі.
В обґрунтування доводів, викладених в заяві, ОСОБА_1 зазначив, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог став необґрунтований висновок Одеського апеляційного адміністративного суду про відсутність підстав для перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю акту Кабінету Міністрів України, яким би були визначені підстави та порядок такого перерахунку.
Заявник вважає, що Одеський апеляційний адміністративний суд застосував у спірних правовідносинах положення закону (ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”), яке в подальшому визнане неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019, а відтак, є всі підстави для перегляду вказаного рішення за виключними обставинами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке відповідно до Постанов КМУ №988 від 21.12.2016 р. та №628 від 22.08.2018 року є правонаступником Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, надало відзив на заяву, в якому просить відмовити у задоволені цієї заяви.
При цьому Управління зазначило, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 не може бути застосоване до правовідносин, які виникли до 13.12.2019 року, оскільки окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Саме рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 не містить будь-яких застережень, щодо втрати чинності окремих положень закону, які визнані неконституційними, з дня їх прийняття, або щодо застосування попередньої редакції норм закону з дня внесення до них відповідних змін, які визнані неконституційними.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 навів аргументи у підтвердження вірності наведеної ним позиції у заяві про перегляд рішення суду за виключними обставинами.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 509/3753/17, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до Постанов КМУ №988 від 21.12.2016 р. та №628 від 22.08.2018 року), в якому просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення №128098 від 20 березня 2017 року щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” в редакції закону № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, що діяла на момент призначення пенсії, без обмеження її максимального розміру, виходячи із 90 відсотків від місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Одеської області №300 від 09 березня 2017 року.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2017 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та зазначив, що оскільки пенсія позивачу була призначена до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02 березня 2015 року, то при здійсненні її перерахунку, застосуванню підлягає ст. 50-1 в редакції Закону України «Про прокуратуру», яка була чинною на час призначення пенсії.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Чорноморське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу було задоволено, постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2017 року - скасовано, та прийнято у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, Одеський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на час звернення позивача до пенсійного органу (березень 2017 року) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
Відповідно до статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Так, 13.12.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
2)положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3) установити такий порядок виконання цього Рішення:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до статті 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи наведене, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, втратили чинність з 13.12.2019 року.
Крім цього, у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі №№ 3-209/2018(2413/18, 2807/19) зазначено, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними рішення відповідача, яке було прийняте до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення постанови Одеським апеляційним адміністративним судом від 05 липня 2018 року року у справі № 509/3753/17 положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню пенсійним органом.
Аналогічна правова позиція при розгляді заяв про перегляд за виключними обставинами судового рішення викладена у постановах Верхового Суду від 05.02.2019 у справі №333/5015/15-а (касаційне провадження К/9901/59705/18), від 15.05.2019 року у справі 640/20317/16-а (касаційне провадження №К/9901/54752/18) та від 19.11.2018 року у справі №775/4893/18.
Суд також зауважує, що у разі, коли заявник вважає, що має право на перерахунок пенсії після прийняття Рішення Конституційного суду України 13.12.2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), він має право звернутись до відповідача із заявою про такий перерахунок.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
При розгляді заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення, судом не встановлено в даній справі рішення, яке б підлягало виконанню та не було виконано.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.06.2019 року у справі №818/1131/17, відповідно до якої із тексту імперативних приписів пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що встановлена Конституційним судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення ще не виконане.
У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
В даній справі апеляційним судом не встановлено підстав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення апеляційної інстанції від 05 липня 2018 року у справі № 509/3753/17 у зв'язку з виключними обставинами.
Щодо періоду часу, в який Верховна Рада України надала Кабінету Міністрів України повноваження визначати умови та порядок перерахунку пенсії, що визнано неконституційним, та в якій Кабінет Міністрів України не прийняв жодного нормативно-правового акту з цього питання, то апеляційний суд зазначає, що питання перерахунку пенсії за цей час має вирішуватись законодавчим органом державної влади, оскільки за приписами Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (п. 6 ч. 1 ст. 92).
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
За таких підстав судова колегія зазначає, що суд не є органом законодавчої влади та не має повноважень на усунення першопричин системної проблеми та самої проблеми, яка має загальний характер - відновлення порушеного права під час дії норми закону, яка визнана неконституційною та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, та, як наслід, застосування з цього часу попередньої редакції ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 509/3753/17, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови, про перегляд якої просив заявник.
Керуючись ст. ст. 19, 92 Конституції України, ст. ст. 2-12, 242, 248, 308, 311, 321, 325, 327-329, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 509/3753/17 - відмовити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року - залишити в силі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Градовський Ю.М. Запорожан Д.В.
Повне судове рішення складено 26.02.2020 року.