Справа № 320/4285/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
26 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Мельничука В.П., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Суркової Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, -
У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, Г ПФУ у Київській області) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він був військовозобов'язаним, а тому має право на призначення пенсії у порядку та розмірі, які передбачені частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду - залишити без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Експертним висновком від 29 листопада 2000 року, випискою та витягом із актів огляду МСЕК до довідок підтверджується встановлення позивачу 2 групи інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки Головного управління МВС України в Київській області від 18 грудня 2007 року, довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 26 грудня 2007 року позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи із залученням до заходів охорони громадського порядку та цивільної оборони в населених пунктах зони відчуження протягом квітня-травня 1986 року.
У червні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 03 липня 2019 року відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку, оскільки позивач не є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби.
Уважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся у суд з відповідними позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ)
Відповідно до частини 1 статті цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 54 Закону України №796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Частиною 3 статті 59 Закону України №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 №231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» частину 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, згаданим Законом розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону України №796-ХІІ.
Враховуючи вищезазначене, частина 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, з 25 квітня 2019 року дія частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ поширюється на осіб, які: 1) мають статус особи з інвалідністю; 2) статус особи з інвалідністю отримано виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження військової служби.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, документів, які б підтверджували проходження військової служби під час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач не надав, клопотання про їх витребування не заявляв.
З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для за задоволення позову.
Посилання позивача на те, що у період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він був військовозобов'язаним, а тому є особою, яка проходила військову службу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки до осіб, які проходять військову службу, відносяться військовозобов'язані, призвані на військові збори. У свою чергу, позивачем не надано доказів того, що у цей період він був призваний на військові збори.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку аргументам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді В.П. Мельничук
Л.Т. Черпіцька