П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2145/19
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ ОСТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 06 червня 2019 року №1185658/39366038, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТ ОСТ" (далі - ТОВ "ФОРТ ОСТ", позивач) звернулося до суду з позовом до ДФС України (далі - Відповідач -1), та ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - Відповідач -2), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06 червня 2019 року №1185658/39366038;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 26 квітня 2019 року датою її подання.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачі діяли не обґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позов ТОВ "ФОРТ ОСТ" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 06 червня 2019 року №1185658/39366038 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 26 квітня 2019 року.
Зобов'язано ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ "ФОРТ ОСТ" від 26 квітня 2019 року №1.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судовий збір у сумі 960,50 грн. на користь ТОВ "ФОРТ ОСТ".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області судовий збір у сумі 960,50 грн. на користь ТОВ "ФОРТ ОСТ".
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач-2 - ГУ ДФС у Миколаївській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач-2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято Комісією виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв, що, на думку Відповідача-2, свідчить про їх правомірність та обґрунтованість.
Вказав також, що ТОВ «ФОРТ ОСТ» знаходиться на податковому обліку ГУ ДФС у Миколаївській області, при цьому, відповідно до резолютивної частини оскаржуваного рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року судом помилково визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 06 червня 2019 року №1185658/39366038, проте Відповідачем - 2 таке рішення не приймалося.
27 лютого 2020 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ТОВ «ФОРТ ОСТ» на апеляційну скаргу, згідно якого позивач погоджується з рішенням суду першої інстанції, а тому просить відмовити податковому органу у задоволенні апеляційної скарги про його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відповідно до приписів статті 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ТОВ "ФОРТ ОСТ" зареєстрована в якості юридичної особи 27 серпня 2014 року.
Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (а. с. 12-15).
У квітні 2019 року на виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції від 08 квітня 2019 року №08/04-СГ позивач зобов'язувався поставити ТОВ "Гідротехнології" сільськогосподарську продукцію власного виробництва, що підтверджується відповідним договором, додатковою угодою №1, рахунком-фактурою та банківською випискою (а. с. 33-40).
Податкову накладну №1 складено позивачем датою перерахування передплати за озимий ячмінь 26 квітня 2019 року, та направлено для реєстрації в ЄРПН (а. с. 16-17).
Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації (а. с. 18-19). Підставою зупинення вказано: «ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН».
Позивач направив ГУ ДФС пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ "Гідротехнології" із наданням відповідних доказів (копії Договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції, додаткової угоди до Договору, рахунок-фактури, банківських виписок, Державне статистичне спостереження форми 4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» за 2018 рік та квитанції про прийняття Звіту, форми 29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і виноград за 2018 рік та квитанції про прийняття Звіту»).
У вказаних поясненнях ТОВ "ФОРТ ОСТ" зазначило, що під час надання звітності з податку на прибуток за 2018 рік з технічних причин не було додатково відправлено фінансову звітність підсумком за 2018 рік. Підприємство автоматично було віднесено до платника податків який відповідає критеріям ризиковості відповідно до пп. 1.6 п.1 «Платник податків відповідає критеріям ризиковості». На момент відправки цього листа причини через які підприємство випадково потрапило до такого критерію усунені та підприємство виведено з ризикових платників податку. Через неможливість здійснювати подальшу реєстрацію податкових накладних в ЄРПН своїм потенційним покупцям врожаю року 2019, серед яких ТОВ "Гідротехнології", зупиняється весь цикл польових робіт необхідних підприємству для вирощування якісного врожаю 2019 року, що може привести до повного банкрутства підприємства та розпуску штату працівників та залучених фахівців, та не можливість сплати податків на користь держави.
Вказані пояснення Відповідачем-1 отримані, про що свідчить квитанція № 2 (а. с. 22).
06 червня 2019 року Комісією було прийнято рішення №1185658/39366038 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 26 квітня 2019 року.
Підставою відмови в реєстрації вказаної податкової накладної в рішенні Комісії №1185658/39366038 від 06 червня 2019 року зазначено: «Ненадання платником податків копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».
Правомірність прийнятого регіональною Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 26 квітня 2019 року є предметом судового спору у даній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, однак, в даному випадку зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку саме ознаку ризиковості із семи зазначених пп.1.6 п.1 Критеріїв підпадав позивач. Вказані обставини призвели до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.
У вказаному листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "ФОРТ ОСТ" та вчинених з ТОВ "Гідротехнології", операцій з постачання товару, до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, прийняте регіональною Комісією рішення №1185658/39366038 від 06 червня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 26 квітня 2019 року матеріали справи не містять, відсутня така інформація і у Квитанції №1 від 26 квітня 2019 року.
Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №1 як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації податкової накладної.
Пунктом 21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».
Колегія суддів звертає увагу на те, що фіскальним органом у спірному рішенні не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а лише зазначено наступне: «Ненадання платником податків копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».
При цьому, колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення фіскальним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскільки Відповідач-2 у спірному рішенні продублював абз. 3 п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення №1185658/39366038 від 06 червня 2019 року є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/1.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
При цьому, посилання податкового органу на те, що в резолютивній частині рішення судом першої інстанції помилково вказано, що оскаржуване рішення від 06 червня 2019 року №1185658/39366038 прийнято ГУ ДФС у Миколаївській області, проте Відповідачем-2 таке рішення не приймалося, що є доказом порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме недосконалого аналізу доводів сторін, колегія суддів вважає безпідставним.
Відповідно до п.п.18-19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Пунктами 23, 24 Порядку №117 передбачено, що комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Отже, саме комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної і лише після отримання такого рішення, комісія центрального рівня набуває повноважень щодо прийняття зі свого боку іншого рішення.
З наведеного вбачається, що оскаржуване рішення від 06 червня 2019 року №1185658/39366038 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 26 квітня 2019 року в ЄРПН було прийнято не комісією ДФС України, яка являється комісією центрального рівня, а комісією регіонального рівня, а саме комісією ГУ ДФС у Миколаївській області.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що з оскаржуваного рішення комісії від 06 червня 2019 року №1185658/39366038 неможливо встановити, комісією якого рівня воно було прийнято, а тому суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про протиправність та не вмотивованість вказаного рішення.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ ОСТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 06 червня 2019 року №1185658/39366038, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 27.02.2020 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.