27 лютого 2020 р. Справа № 520/7859/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/7859/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
На зазначене рішення суду Головне управління ДФС у Харківській області подало апеляційну скаргу. Також апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказаного вище рішення суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження вказаного вище рішення суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/7859/19 залишено без руху.
Надано Головному управлінню ДФС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 14.02.2020 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, а 17.02.2020 р. від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Головне управління ДПС у Харківській області зазначає, що скаржник повторно оскаржив рішення суду першої інстанції 08.01.2020 року. Такий строк звернення зумовлений тим, що повинно було надійти фінансування для сплати судового збору, але у зв'язку з тим, що певний час було відсутнє фінансування накопичились платіжні доручення, які необхідно було сплатити раніше, а тому після сплати судового збору відповідно до платіжного доручення від 27.12.2019 року № 8316 було подано негайно апеляційну скаргу повторно.
Також, Головне управління ДПС у Харківській області зазначає, що після отримання копії ухвали, якою апеляційну скаргу було повернуто заявнику вперше, відповідач без зволікань після сплати судового збору повторно подав апеляційну скаргу, що також є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження, згідно з правовою позицією, висловленою в ухвалі Верховного суду від 22.07.2019 року по справі № 820/1773/19.
Враховуючи вищевикладене та оскільки первинна скарга була подана у строк на апеляційне оскарження, просить суд, надати можливість захистити інстереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, та визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року і поновити ГУ ДПС у Харківській області строк на апеляційне оскарження. До клопотання додає завірені копії документів: ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 520/7859/19; клопотання про продовження строку на на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору; довідка №632/20-40-05-29 від 25.11.19р.; повідомлення щодо необхідності безспірного списання коштів №103/00/9/ від 19.11.2019р.; наказ про покладання на Єфремова А.О. повноважень виконувати обов'язки начальника Головного управління ДПС у Харківській області.
Відповідно до витягу протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 року по справі № 520/7859/19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Григоров А.М., Подобайло З.Г.
Відповідно до ст. 52 КАС України: у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 даної Постанови утворено Головне управління ДПС у Харківській області, до якого приєдналось Головне управління ДФС у Харківській області.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у Харківській області станом на 27.02.20р. знаходиться в стані припинення.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа № 753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було заявлене при поданні апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції вже був зроблений висновок, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд зверну увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку контролюючого органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Наведені в клопотанні про поновлення строку, яке надано на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху обставини є ідентичними тим, що вже зазначалися в клопотанні, що заявлялося при поданні апеляційної скарги та з приводу цих обставин судом вже надано оцінку щодо їх необґрунтованості.
Отже, надані заявником документи не є доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того в наданих документах відсутні дані про неможливість сплати судового збору у грудні 2019 року (а саме з моменту подання апеляційної скарги вперше до суду апеляційної інстанції до моменту сплати судового збору відповідно до платіжного доручення № 8316 від 27 грудня 2019 року на суму 2881,50 грн.).
Крім того, посилання апелянта на ухвалу Верховного суду від 22.07.2019 року по справі № 820/1773/18, якою податковому органу поновлено строк оскарження судового рішення, судова колегія не приймає до уваги, оскільки суд касаційної інстанції у зазначеній ухвалі лише погодився із заявником щодо поважності пропуску такого строку.
Враховуючи наведене вище, з урахуванням того, що попередньо в задоволенні заяви, яка була подана при подачі апеляційної скарги, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 р. було відмовлено, апеляційна скарга була залишена без руху, і надані до цього клопотання копії документів та їх обґрунтування не свідчать про поважність причин пропуску строку, відсутність належних доказів щодо існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головно управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою поданою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/7859/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров