Постанова від 27.02.2020 по справі 643/11480/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 р.Справа № 643/11480/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи №3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Крівцов Д.А., пр. Ювілейний, 38-Є, м. Харків, Харківська, 61153, повний текст складено 30.01.20 року по справі № 643/11480/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи №3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича третя особа Харківська міська рада

про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи №3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича, третя особа Харківська міська рада, в якому просить суд:

- визнати дії головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору інспекційної роботи № 3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Є.Є. щодо складення постанови про адміністративне правопорушення серії АА № 002213 від 09.07.2019 року протиправними;

- постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 002213 від 09.07.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. скасувати, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи № 3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_2 Є.Є. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України, зокрема, здійснення зупинки на пішохідному переході. Відповідач, привласнивши собі функції виконавчої влади щодо державного управління у сфері дорожнього руху, неправильно розкривши для себе зміст ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вийшов за межі Конституції і законів України. Делегування функцій правоохоронних органів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами, є порушенням конституційної засади поділу державної влади. Нерозуміння відповідачем, як некомпетентним суб'єктом у сфері дорожнього руху, сутності поняття «адміністративне правопорушення», його ознак та особливостей, характеристики елементів складу адміністративного правопорушення, та перебирання на себе повноважень поліції, призвело до виникнення спірної постанови. Позивачу невідомі обставини, які вважаються встановленими відповідачем, як некомпетентним суб'єктом у сфері дорожнього руху, про начебто порушення позивачем правил дорожнього руху щодо зупинки чи стоянки належного на праві загальної сімейної власності автомобіля, який перебуває у користуванні як близьких родичів, так і знайомих позивача. Також позивачу невідомі обставини, які вважаються встановленими відповідачем, як некомпетентним суб'єктом у сфері дорожнього руху, щодо начебто порушення ним правил паркування належного на праві загальної сімейної власності автомобіля, який перебуває у користуванні як близьких родичів, так і знайомих позивача. Крім того, відповідачем не було враховано такої підстави для зупинки, як у випадку надання переваги в русі, вимушена зупинка та дорожня обстановка (а.с. 1-3).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2020 року позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи № 3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Харківська міська рада, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено частково.

Скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів серії АА № 002213, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування сектору інспекційної роботи № 3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тараном Євгеном Євгеновичем, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрито справу про адміністративне правопорушення.

В позовних вимогах про визнання дій головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи № 3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича протиправними - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 15.9 «г» ПДР забороняється зупинка на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Як вбачається з фотофіксації обставин правопорушення водій транспортного засобу Mercedes- Benz GL 350 CDI з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 здійснив зупинку з лівої сторони дороги по майдану Театральному неподалік від перехрестя з вул. Гоголя у м. Харкові та залишив автомобіль.

Надання переваги в русі передбачає зупинку для виїзду іншого транспортного засобу з прилеглої території, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора, тощо.

У даному випадку дорожня обстановка та зупинка вказаного транспортного засобу на пішохідному переході в крайній лівій смузі руху проїзної частини дороги за відсутності на ній інших транспортних засобів поблизу не потребувала надання переваги в русі.

На підставі ч. 1 ст. 142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідач звертає увагу, що відповідальна особа в даному випадку - Ушаков В.С. встановлений за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (власник транспортного засобу Mercedes- Benz GL 350 CDI з номерним знаком НОМЕР_1 ).

Так, відповідач зазначає, що представником Харківської міської ради було подано додаткові пояснення з окремого питання, відповідно до яких за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України власником транспортного засобу «Мерседес-Бенц» GL 350 CDI з державним номерним знаком НОМЕР_1 з 24.09.2016 є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

За даними Реєстру адміністративних правопорушень станом на 09.07.2019 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до адміністративної відповідальності не притягався.

Доступ до вказаних електронних баз мають лише інспектора з паркування, представник третьої особи такого доступу не має.

До пояснень додано відповідні докази, по яким ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2019 відмовлено у встановленні додаткового строку для їх подання.

На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку про скасування постанови від 09.07.2019 року серії АА № 002213 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджено подію і склад правопорушення, а позивач є відповідальною особою та встановлений за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (власник транспортного засобу «Мерседес-Бенц» GL 350 CDI з номерним знаком НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів серії АА № 002213 від 09.07.2019 року, ОСОБА_1 09.07.2019 року о 10:14 год., керуючи транспортним засобом «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , по Театральному майдану навпроти будинку № 2-А по вул. Гоголя у м. Харкові здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні порушення (далі - КУпАП), у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем та третьої особою не доведений факт реєстрації автомобіля за позивачем, а відтак - не доведений обов'язок останнього нести адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють Правила дорожнього руху (далі; - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.

У відповідності до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з п. 1.10 ПДР України, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Відповідно до положень п. 15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.

Відповідно до положень п. 9.9 ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; б) у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар; в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами; г) на механічному транспортному засобі, що буксирується; ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком "Діти", що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки; д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; е) у разі Скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до положень п. 9.10 ПДР України разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди; б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.

Відповідно до положень п. 9.11 ПДР України якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар: а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил; б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.

Позивач не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, не установив знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Дана обставина підтверджується фотофіксацією, здійсненою відповідачем в місті зупинки позивача на пішохідному переході. Доказів вимушеної зупинки позивачем не надано.

Згідно п. 1.10 ПДР пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів узбіч.

Відповідно до п. 15.9 «г» ПДР забороняється зупинка на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Як вбачається з фотофіксації обставин правопорушення водій транспортного засобу «Мерседес-Бенц» GL 350 CDI з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 здійснив зупинку з лівої сторони дороги по майдану Театральному неподалік від перехрестя з вул. Гоголя у м. Харкові та залишив автомобіль.

Надання переваги в русі передбачає зупинку для виїзду іншого транспортного засобу з прилеглої території, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора, тощо.

У даному випадку дорожня обстановка та зупинка вказаного транспортного засобу на пішохідному переході в крайній лівій смузі руху проїзної частини дороги за відсутності на ній інших рухавшихся транспортних засобів поблизу не потребувала надання переваги в русі.

Відповідальність за порушення п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, згідно з якою перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до Примітки до ст. 122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа - Ушаков В.С. встановлений за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (власник транспортного засобу Mercedes- Benz GL 350 CDI з номерним знаком НОМЕР_1 ).

До Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомостей щодо належного користувача або користувачів вищевказаного транспортного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегією суддів у судовому засіданні досліджені Витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів отримані з відкритих інтернет ресурсів, а саме з сайту Головного сервісного центру МВС, якими підтверджено, що власником транспортного засобу "Mersedes-Benz" GL 350 CDI з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, беручи до уваги ст. 14-2 КУпАП, якою встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем та третьої особою не доведений факт реєстрації автомобіля за позивачем.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до ст. 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника не є обов'язковою.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 701 від 10.10.2018 року уповноважено головних спеціалістів - інспекторів з паркування Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 і ч. 3 ст. 122 КУпАП у частині порушень правил зупинки, стоянки транспортних засобів та ч. 1 і ч. 2 ст. 152-1 КУпАП, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), у межах відповідного населеного пункту.

Згідно постанови КМУ № 833 від 10.11.2017 року «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі є взаємопов'язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС.

Згідно із чинним розпорядженням Харківського міського голови від 12.02.2019 року № 24 «Про використання посадовими особами (інспекторами з паркування) Департаменту територіального контролю Харківської міської ради технічних засобів для здійснення фотозйомки (відеозапису) порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів» інспектор з паркування здійснює фіксацію обставин порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів в режимі фотозйомки (відеозапису), використовуючи технічний засіб, який йому наданий у користування Харківською міською радою, відповідно до вимог законодавства.

При цьому, для отримання відомостей про власника транспортного засобу (належного користувача), який притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів використовувати типові робочі місця зовнішніх користувачів Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (інвентарний № 901-101491863 , інвентарний № 901-101491869 ), які отримали акт відповідності організаційно-технічному рішенню для комплексної системи захисту інформації типового робочого місця зовнішнього користувача («НАІС-Клієнт») від 21.12.2018 року №5 та введенні в промислову експлуатацію розпорядженням міського голови від 21.12.2018 року №161.

Разом з тим, статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження того, що позивачем дійсно допущено порушення вимог п. 15.9 "г" ПДР України, відповідачем долучено до матеріалів справи роздруківку зображень транспортного засобу Mercedes- Benz GL 350 CDI з номерним знаком НОМЕР_1 , в момент вчинення адміністративного правопорушення та оригінал "Паспорт розташування знаків дорожнього руху на майдані Театральному в місті Харкові" затвердженої 19.03.2019 Департаментом інфраструктури ХМР.

Вказаними доказами підтверджено, що автомобіль Mercedes- Benz GL 350 CDI з номерним знаком НОМЕР_1 , здійснив зупинку на пішохідному переході.

Таким чином, вищевказані письмові докази, судова колегія вважає належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та наявності повноважень у інспектора паркування для складання вищезазначеної постанови.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 002213 від 09.07.2019 року дотримані усі вимоги передбачені КУпАП, належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статті 122 КУпАП, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення від 09.07.2019 року відповідає вимогам статті 283 КпАП України, стягнення накладено у межах санкції відповідної статті.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2020 року по справі № 643/11480/19, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи №3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2020 року по справі № 643/11480/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи №3 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Тарана Євгена Євгеновича, третя особа Харківська міська рада про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко

Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко

Повний текст постанови складено 27.02.2020 року